Snigovska, Oksana V.Malakhiti, A. V.Zakharchuk, N. V.Сніговська, Оксана ВолодимирівнаМалахіті, Андрій ВасильовичЗахарчук, Н. В.2023-10-172023-10-172023Міжнародні та політичні дослідження = Іnternational and Political Studieshttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/36263This article examines the processes of transforming the political image of Ukraine against the backdrop of the armed conflict with Russia. All the information used in this study has been selected from contemporary Greek mass media, scientific, and expert-analytical works from 2014 to 2023. The relevance of this research is based on the assertion that mass media serves as a tool in conducting hybrid warfare, either destroying or weakening the authority of a particular state, creating a negative image of political institutions or politicians, thereby causing social and economic tension and subsequent societal fragmentation. The aim of the article is to investigate the toolkit for creating and promoting fakes in Greek media as an element of hybrid warfare in the context of highlighting the peculiarities of Ukraine’s political image perception during the military aggression from the Russian Federation. The following methods were employed in the preparation of this article: analysis, synthesis, abstraction, cultural and systemic methods. This combination of methodological tools ensured the integrity of the study in elucidating the role and place of fakes in the context of conducting hybrid warfare. The authors provide numerous examples of political narratives and pro-Russian propaganda employed to erode the trust of the Greek population in Ukrainian politicians and ordinary citizens, fabricating a significant amount of false information in Greek mass media, as well as in scientific and expert-analytical works. The researchers attempted to reveal the ambivalence of societal perception regarding Ukraine’s position in the European integration processes and to identify the events and decisions of the Ukrainian authorities that contributed to the negative imaging of Ukraine in Greece. To achieve the stated objective, the authors of the article addressed the following tasks: delineating the stereotypical perception of Ukraine’s political image from the pre-war period to the active phase of the armed conflict, elucidating the binarity of image content, and identifying image characteristics against the backdrop of military aggression from Russia.У статті розглядаються процеси трансформації політичного іміджу України на тлі збройного конфлікту з РФ. Увесь використаний інформаційний матеріал є дібраним із сучасних грецьких мас-медіа, наукових і експертно-аналітичних праць 2014–2023 років. Актуальність даного дослідження ґрунтується на твердженні, що засоби масової інформації є інструментом ведення гібридної війни, руйнуючи чи послаблюючи авторитет певної держави, створюючи негативний імідж політичних інститутів чи політичних діячів, що, власне, і зумовлює виникнення соціально-економічної напруги, а згодом і фрагментації суспільства. Метою статті є дослідження інструментарію творення та просування фейків у грецьких ЗМІ як елемент гібридної війни в контексті висвітлення особливостей сприйняття політичного іміджу України на тлі військової агресії з боку Російської Федерації. У процесі підготовки статті були використані такі методи, як аналіз, синтез, абстрагування, культурологічний і системний методи. Така сукупність методологічних інструментів забезпечила цілісність дослідження в з’ясуванні ролі та місця фейків в умовах ведення гібридної війни. Автори навели багато прикладів політичних наративів і проросійської пропаганди, застосованої з метою руйнації довіри грецького населення до політичних діячів і простих громадян України, фабрикування значної кількості хибних повідомлень у грецьких мас-медіа, а також наукових та експертно-аналітичних працях. Дослідники зробили спробу розкрити амбівалентність суспільного сприйняття місця України в євроінтеграційних процесах; визначити події та рішення української влади, що посприяли негативному іміджуванню України в Греції. Задля реалізації зазначеної мети авторами статті були розв’язані такі завдання, як окреслення стереотипного сприйняття політичного іміджу України від довоєнного періоду до активної фази збройного конфлікту, розкриття бінарності іміджевого контенту, а також виявлення іміджевих характеристик на тлі військової агресії з боку РФ.enimage of Ukrainefakespropagandapolitical narrativesGreek mass mediaімідж Українифейкипропагандаполітичні наративигрецькі мас-медіаArticlehttp://doi.org/10.18524/2707-5206.2023.36.288719