Шекк, Павло ВолодимировичБургаз, Марина ІванівнаShekk, Pavlo V.Burhaz, Maryna I.2026-01-022026-01-022025Шекк П. В. Стан та перспективи розвитку марикультури в Одеській області / П. В. Шекк, М. І. Бургаз // Сучасний стан та перспективи розвитку аквакультури Одеського регіону в умовах кліматичних змін (Частина 1) [Електронний ресурс] : кол. монографія / заг. ред. П. В. Шекк, М. І. Бургаз, М. Г. Сербов, Т. І. Матвієнко, О. М. Соборова, А. І. Лічна, Р. В. Сидорак, К. І. Безик. – Електрон. текст. дані (1 файл : 2,3 МБ). – Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2025. – Розд. 6. – С. 73–109.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/43351Сьогодні у світі зростання виробництва морепродуктів відбувається, в основному, за рахунок розширення масштабів і удосконалювання методів штучного відтворення і вирощування гідробіонтів в контрольованих умовах. Для Одеського регіону, який володіє величезними акваторіями морського шельфу та тисячами гектар висококормних солонуватоводних приморських лиманів, марикультура є мабуть найперспективнішим напрямком рибництва, але цей напрямок аквакультури сьогодні в регіоні розвивається дуже слабко. Один з найбільш масових і поширених об'єктів штучного відтворення і вирощування в багатьох країнах світу є молюски, які складають значну долю в загальносвітовій продукції марикультури. В основному молюски використовуються в їжу як гастрономічно цінний, вишуканий і корисний продукт за винятком перлових скойок, яких культивують для отримання перлів. В чорноморських акваторіях, які належать Україні, найбільш перспективними об’єктами конхікультури є мідії – Mytilus edulis та устриці: плоска європейська Ostrea edulis, аборигенний для Чорного моря вид, та гігантська устриця – Crassostrea gigas, акліматизована в Чорному морі як перспективний об’єкт марикультури. Наприкінці ХХ століття розвитку конхікультури в Україні приділялась значна увага. Численні експериментальні та напівпромислові господарства розміщувались вздовж узбережжя Криму, в Керченській протоці, в озері Донузлав, в південно-західному Причорномор’ї в районі Кінбурнської коси, поблизу м. Одеси – дача Ковалевського, Чорноморка, у верхів’ях Березанського лимана, в Тилігульському лимані та деяких інших водоймах і морських акваторіях. На жаль, в 1990-х – 2000-х рр. минулого століття практично всі ці господарства за різних причин припинили своє існування. Разом з тим сьогодні тема розвитку конхікультури набуває актуальності. На цей час вже дві фірми в межах Одеського регіону розробили біолого-технологічні обґрунтування товарного вирощування мідій та устриць.ukаквакультурамарикультураморські господарства конхікультуриОдеська областьвиробництво морепродуктівкультивування мідіймолюскикультивування устрицьводні біоресурсимідієві плантаціїгідробіонтиBook chapter