Бондар, Олександр Іванович2018-06-142018-06-141995Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавстваhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/16991Темпоральні відношення мовної системи є досить розгалуженими і різноплановими, що утруднює їх адекватний, логічно несуперечливий опис у єдиних термінах. У цій праці робиться спроба моделювання всіх видів темпоральних відношень, які існують у мові взагалі, на засадах єдиної часової терміносисте- ми. Виняток становлять лише аспектуальні відношення, з яких тільки власне часові піддаються описові в розроблюваній гіпотетико-дедуктивній моделі. Спеціально-результативні, акціональні, стативні, реляційні та ін. невласне часові сторони аспектуальності в даній системі не знайшли місця, по-перше, через нез’ясованість семантичної бази категорії виду, по-друге, через неоднозначну лексико-граматичну взаємодію при вираженні аспектуальності, по-третє, через муль- тизоновість самих результативних відношень, по-четверте, через взаємопроникнення різних зон функціонально-семантичного поля (ФСП) аспектуальності.ukтемпоральні відношеннячасова логікадиференційні семантичні озйакигіпотетико-дедуктивна модельArticle