Саєнко, Валентина ПавлівнаСаенко, Валентина ПавловнаSaienko, Valentyna P.2019-02-042019-02-042008Мореhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/21329«— Мій читач той, хто може тримати удар, — як на рингу... — І щастило на такого читача?.. — Майже ніколи. Може, й сам винен, що не завжди настроювався на зворотній зв'язок. Я-бо рідко читаю свої вірші на публіці, майже не друкуюся в журналах. А тиражі виданих книжок — мізерні. — І все ж поезія — лист «до запитання». — Пишеш для себе... Коли став на рейки професіоналізму, то не конче «виразити себе». Треба враховувати (але не зациклюватися на цьому), що інтелект не поціновується ані в інтимі, ані в прикінцевих стосунках із суспільством. Поспільство поціновує вміння зобразити уважного слухача. Інколи я почуваю себе боксерською грушею. До того ж із критикою в мене порозуміння — як у глухого з німим. А багатьох інтересують якраз корчі поета від неуваги, «неудару».ukкритикаБорис НечердаArticle