Казанова, Ольга ВалеріївнаКазанова, Ольга ВалерьевнаKazanova, Olha V.Матлаш, Дарія2018-04-252018-04-252017Філологічні студіїhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/13937Богдан Лепкий розпочинав свій творчий шлях у добу становлення і розвитку модернізму. В творчості митця відбились зміни світоглядних засад, притаманне позбавлення стереотипів побутописання, що органічно поєднується з різноманіттям жанрових різновидів фрагментарної прози, а ліризм стає ключовою домінантою художнього стилю та мислення письменника. Метою статті є дослідження парадигми творчих пошуків українського митця, який звертався до переосмислення як традиційної для української літератури соціальної проблематики, так і до нових проблем екзистенції людського буття. Своєрідної інтерпретації набуває воєнна тематика, якій надається особлива роль, адже звернення до неї можна пов’язати із біографією митця, який пережив Першу та Другу світову війну. Досліджено, що в творах письменника, присвячених зображенню лихоліття війни, характери героїв розкриваються у нетипових ситуаціях. А художні образи туги, долі стають ключовими і семантично акцентованими. Спостерігається розвиток екзистенційних мотивів, а саме, пошуки сенсу буття у жорстокому світі, усвідомлення героями абсурдності війни, самотності, «закинутості» людей у незвичайні для них обставини, осмислення ваги життя і смерті, що виявляє особливості трагедійного світосприйняття війни письменником.otherмала прозаБогдан Лепкийхудожнє новаторствосвітоглядно-естетичний контекстнаціональна літературна традиціяфрагментарна прозаArticle