Довгополова, Оксана АндреевнаДовгополова, Оксана АндріївнаDovhopolova, Oksana A.2014-11-232014-11-232011Δοξα/ДОКСА : збірник наукових праць з філософії та філологіїhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/5477Статтю присвячено зверненням до жартів та сміху в Літопису францисканського монаха XIII ст. Салімбене де Адама (Салімбене Пармського). Автор показує, що сміх був дозволений францисканцю як засіб подолання суму. В тексті зроблено наголос на особливостях дозволеності сміху для різних соціальних групСтатья посвящена обращениям к шуткам и смеху в Хронике францисканского монаха XIII в. Салимбене де Адама (Салимбене Пармского). Автор показывает, что смех допускался францисканцам в качестве средства преодоления тоски. В тексте сделан акцент на особенностях допустимости смеха для разных социальных групп.The article is devoted to the referring to jokes and laughter in Chronicle of XIII century’s Franciscan monk Salimbene de Adam (Salimbene from Parma). Author shows that laughter was allowed to Franciscan as a tool of sorrow’s overcoming. The peculiarities of laughter’s permission for different social groups appears emphasized in text.ruсміхсередньовічна культурапересічна людинасмехсредневековая культурасредний человекlaughermedieval culturecommon personArticle