Миколенко, Олександр ІвановичМиколенко, Олена МиколаївнаMykolenko, Oleksandr I.Mykolenko, Olena M.2025-10-222025-10-222025Миколенко О. І. Щодо використання термінів «недбалість», «груба недбалість» та «умисел» в чинному законодавстві про дисциплінарну відповідальність суддів / О. І. Миколенко, О. М. Миколенко // Правова держава. – 2025. – № 59 : До 160-річчя ОНУ імені І. І. Мечникова. – С. 40–48.2411-2054https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/42847У статті здійснено аналіз чинного та перспективного законодавства на предмет доцільності використання в ньому термінів «недбалість», «груба недбалість» та «умисел» при характеристиці підстав дисциплінарної відповідальності суддів. Наголошено, що розвиток національного законодавства про дисциплінарну відповідальність потребує виважених та науково обґрунтованих пропозицій стосовно: 1) підстав притягнення публічних службовців до дисциплінарної відповідальності (особливо мова йде про законодавче формулювання складів дисциплінарного проступку); 2) порядку притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності (без стороннього політичного, адміністративного чи іншого публічно-владного втручання); 3) переліку дисциплінарних стягнень, які повинні відповідати ступеню суспільної шкідливості вчиненого проступку. Підкреслено, що поняття «недбалість» використовується не тільки у законодавстві про дисциплінарну відповідальність публічних службовців, а й в кримінальному і адміністративно-деліктному законодавствах. Власне науки кримінального та адміністративно-деліктного права пропонують загальні правила використання терміну «недбалість» в положеннях чинного законодавства. Доведено тезу, згідно з якою, якщо поняття «недбалість» використовується не як форма вини, а як ознака протиправного діяння, то в кожному конкретному випадку воно потребує детального розкриття змісту в нормативно-правових актах. Інакше, в сфері дисциплінарної відповідальності будуть створюватись можливості для вчинення свавілля з боку особи, що оцінює протиправність чи законність дій, наприклад, судді.The article analyzes the current and prospective legislation for the purpose of the appropriateness of using the terms “negligence”, “gross negligence” and “intent” in characterizing the grounds for disciplinary liability of judges. It is emphasized that the development of national legislation on disciplinary liability requires balanced and scientifically substantiated proposals regarding: 1) the grounds for bringing public servants to disciplinary liability (especially the legislative formulation of the components of a disciplinary offense); 2) the procedure for bringing such persons to disciplinary liability (without external political, administrative or other public-authority interference); 3) the list of disciplinary penalties, which must correspond to the degree of social harm of the act. It is emphasized that the concept of “negligence” is used not only in the legislation on the disciplinary liability of public servants, but also in criminal and administrative-delict legislation. The sciences of criminal and administrative tort law actually offer general rules for using the term “negligence” in the provisions of current legislation. The thesis is proven, according to which, if the concept of “negligence” is used not as a form of guilt, but as a sign of an unlawful act, then in each specific case it requires detailed disclosure of the content in regulatory legal acts. Otherwise, in the field of disciplinary liability, opportunities will be created for the commission of “arbitrariness” by the person assessing the unlawfulness or legality of actions, for example, a judge. The conclusion is argued that a contradictory and cumbersome construction is proposed in the prospective legislation, because: a) first, it is emphasized that the grounds for disciplinary liability are the commission of disciplinary offenses; b) then, attention is focused on the fact that such disciplinary offenses can be committed intentionally and as a result of gross negligence; c) finally, a list of consequences that must necessarily occur as a result of deliberate unlawful actions by a judge and as a result of gross negligence on his part is proposed.ukпублічна службапублічний службовецьсуддядисциплінарна відповідальністьдисциплінарний проступокдисциплінарне стягненняпідстави дисциплінарної відповідальностіперспективне законодавствовинаформа вининедбалістьгруба недбалістьумиселpublic servicepublic servantjudgedisciplinary liabilitydisciplinary offensedisciplinary penaltygrounds for disciplinary liabilityprospective legislationfaultform of faultnegligencegross negligenceintentArticlehttps://doi.org/10.18524/2411-2054.2025.59.340301342.951https://orcid.org/0000-0002-9755-9454https://orcid.org/0000-0003-2080-413X