Стецька, Анна Володимирівна2020-03-202020-03-202019Стецька, А. В. Повсякденне життя професорсько-викладацької та студентської корпорацій Одеського університету в 1933-1953 рр. : дипломна робота магістра / А. В. Стецька. – Одеса, 2019. – 111 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/27591Як суспільний феномен, університет, належить і служить світові ще з середніх віків. Це одне з надбань, від яких людство не відмовилось впродовж наступних століть. Друге тисячоліття від Різдва Христового у сфері культури воістину можна назвати ерою університетів, які за цей час перетворились з поодиноких світочів думки й знання у потужні осередки науки й просвітництва, здатні визначати магістральні шляхи людської цивілізації. Не виключенням є й вітчизняна університетська традиція, витоки якої беруть початок у XVII ст. Із заснуванням цих закладів міста, крім уже наявних статусів, здобували наймення університетських. Відтоді університет ставав невід’ємною складовою образу міста. Разом із тим заклад убирав у себе нагромаджену до його виникнення місцеву інтелектуальну традицію і, що не менш важливо, здобував як ознаку, хай і неофіційно, від імені міста. Отже – Одеський університет. Втім парадокс полягає у тому, що за півтора століття свого існування університет так стисло, і водночас змістовно, офіційно не називався.Адже виник він у 1865 р. як імператорський Новоросійський університет. Після Лютневої революції 1917 р. і жорсткої боротьби різноманітних урядів і армій статус імператорського відпав. У 1920 р. заклад було розформовано, а з 1933 р. він стає Одеським державним університетом. Наприкінці Другої світової війни у його назві з’являється посвята Іллі Іллічу Мечникову.uk032 історія та археологіяпередумови створення Одеського державного університету та наукові традиціїідентичність викладача та студентакультурно-просвітницька частина життя викладачів та студентівстилягитрудові буднінаукові дослідженняОдеський державний університетDiplomas