Страшнова, Ірина ВалентинівнаКоротаєва, Надія ВолодимирівнаВасильєва, Наталія ЮріївнаШтеніков, Микола ДмитровичПотапенко, Катерина СергіївнаЛісютін, Г. В.Чабан, Микола МиколайовичГудзенко, Тетяна ВасилівнаІваниця, Володимир ОлексійовичStrashnova, Iryna V.Korotaieva, Nadiia V.Vasylieva, Nataliia Yu.Shtenikov, Mykola D.Lisiutin, H. V.Gudzenko, Tetiana V.Ivanytsia, Volodymyr O.2021-12-292021-12-292021Мікробіологічні дослідження Чорного моря : монографія / В.О. Іваниця, Т.В.Гудзенко, І.В. Страшнова, Н.Ю. Васильєва, М.Д.Штеніков, Н.В. Коротаєва [та ін.] ; ред. В.О. Іваниця;Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса : ОНУ, 2021.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/32129У цьому розділі наведено результати виявлення актиноміцетів в біологічних обростаннях природного черепашнику, бетонних споруд і мідій Одеської затоки Чорного моря та описана таксономічна різноманітність і основні біологічні властивості 53 досліджених штамів. При рості на різних поживних середовищах виділені штами актиноміцетів утворюють субстратний і повітряний міцелії, демонструючи різноманіття морфологічних типів. Деякі штами утворюють водорозчинні і меланоїдні пігменти на відповідних середовищах. Ізольовані актиноміцети ростуть у температурному діапазоні 10 °С - 45 °С. Більшість штамів актиноміцетів добре ростуть у присутності NaCl у концентрації до 9%. Досліджені штами утилізують різні запропоновані джерела вуглецю, демонструючи значну метаболічну активність. Найбільш вживаним субстратом для актиноміцетів із черепашнику є лактоза, для актиноміцетів із бетону – рамноза, для актиноміцетів із мідій – цукроза. Попередня ідентифікація за порівнянням спектрів жирних кислот дозволила встановити що ізольовані штами актиноміцетів з різними індексами подібності відносяться до двох родівStreptomyces і Nocardiopsis, із суттєвим домінуванням представників роду Streptomyces. У жирнокислотних спектрах досліджених актиноміцетів роду Streptomyces присутні ізомери розгалужених насичених і ненасичених жирних кислот із загальною кількістю атомів вуглецю від 10 до 17. Виявлення і виділення актиноміцетів із об’єктів Чорного моря сприятиме подальшому вивченню екологічної ролі цих бактерій в морському середовищі, їх різноманітності, розподілу, умов культивування, еволюційних механізмів пристосування до життя в морі та оцінці біотехнологічного потенціалу до продукції нових біологічно активних метаболітів.ukактиноміцетибіологічні властивостіЧорне мореОдеська затокабіологічні обростанняBook chapter