Левенець, Анжела ВікторівнаLevenets, Anzhela V.Указна, М. В.2024-07-082024-07-082024Указна М. В. Поняття та умови дерогації: український та зарубіжний досвід / М. В. Указна // Збірник тез доповідей студентів, аспірантів та здобувачів – учасників 80-ї звітної конференції Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (присвячується 159-й річниці університету). Секція економічних і правових наук (Одеса, 23–25 квіт. 2024 р.) / відп. ред. О. В. Побережець ; ред. кол.: О. І. Донченко, Є. І. Масленніков, А. Л. Святошнюк та ін. – Одеса : Олді+, 2024. – С. 165–168.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/38665В умовах розвитку сучасного суспільства та як відповідь на необхідність підтримання належного та сталого рівня національної безпеки в кожній окремій державі світу, у міжнародному праві сформувалася практика надання державі можливості відступу від своїх зобов’язань за міжнародними договорами. Така можливість прямо передбачена ч. 1 ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де зазначено, що «під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов’язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов’язанням згідно з міжнародним правом».ukдерогаціяправо на дерогаціюКонвенція про захист прав людини і основоположних свободЗагальна декларація прав людини 1948 р.відступ держави від своїх зобов’язаньміжнародне правооголошення надзвичайного стану державоюзагроза життю та розвитку націїArticle