Прісовський, Євген Миколайович2018-08-162018-08-162004Історико-літературний журналhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/18377Загальнолюдське почуття любові до землі, до рідної домівки пронизує всю Стефаникову прозу. Весь світ відлунює в багатобарвній і многозвучній творчості письменника, яку він на­ зиває “бесідою”, тобто задушевною, щирою розмовою зі своїми ге­роями, розмовою, що адресована мільйонам. Отож, і саме слово “бе­сіда” в розумінні Стефаника має загальнолюдську значимість.ukпрозасуспільствоособистістьЗагальнолюдські начала у прозі Василя СтефаникаArticle