Комаренко, Анатолій МиколайовичКомаренко, Анатолий НиколаевичKomarenko, Anatolii M.2018-12-042018-12-042018Матеріали 73-ї звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників економіко-правового факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова (м. Одеса,28–30 листоп. 2018 р.) : збірник.. – Одеса, 2018.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/20113Ч. 6 ст. 43 Конституції України [1, ст.43] та ст. 51 КЗпП України гарантує громадянам правовий захист від незаконного звільнення [2, ст. 51]. Що треба розуміти під поняттям «незаконне звільнення»? Аналіз чинного законодавства та актів судової влади дозволяє зробити висновок, що, по-перше, не можна припиняти трудовий договір (звільняти працівника) з підстав, не передбачених законодавством. Чинне законодавство передбачає вичерпний перелік підстав припинення трудового договору, які можна поділити, наприклад, на загальні, що передбачені в КЗпП (ст.ст. 36, 38-39, 40-41, 45, 199) та додаткові (спеціальні), які передбачені в інших законодавчих актах (ст. 30 Закону України «Про державну службу» [3], ст.ст. 41-42, 51-61 Закону України «Про прокуратуру» [4], п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затв. наказом Мінпраці України, Мінюсту України та Мінфіну України 28.06.1993 р. № 43 [5] тощо).ukнезаконне звільненняпоняттязмістArticle