Достанюк, Анна Валеріївна2020-03-242020-03-242019Достанюк, А. В. Естетизація смерті як феномен культури XX ст. : дипломна робота магістра / А. В. Достанюк. – Одеса, 2019. – 95 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/27630Ми звикли говорити гарні слова про людину тільки на її похоронах. А ці слова набагато більш потрібні живій людині. Адже людина - це не острів, вона не повинна бути «сама по собі». Я повинен і хочу любити ближнього свого, і далекого свого, і все людство. Я люблю його цілісно, за всю сукупність позитивних і негативних якостей, за його неповторній внутрішній всесвіт почуттів, знань і досвіду, за те, що він - жива людина, яка, на жаль, смертна. Людина не повинна бути самотньою, і найбільш неправильна смерть - це смерть негарна, захована, яка трапляється в тиші лікарняної палати, коли людина йде з життя на самоті. Замовчуючи смерть ми не цінуємо людей, своїх ближніх і, звичайно, себе. На сьогоднішній день дуже актуальний процес десакралізації смерті, її невизнання, яке означає низьку оцінку і важливість живих, взагалі людини, як і цілого життя. Адже якщо якось і можливо «перемогти» смерть, а саме встановити з нею гармонійні відносини, так це спогадом і переживанням. Переживанням і пам'яттю тебе інших людей інших життів.uk034 культурологіяестетичні категорії крізь призму трагічності смертіестетичне сприйняття феномену смерті: від давнини до ХХ століттяобраз смерті в історії світової культуриТанатос і естетика«Данс Макабр»Diplomas