Вітвіцька, Анастасія Вячеславівна2020-11-232020-11-232019Вітвіцька, А. В. Онімний простір роману Ю. Андруховича "Дванадцять обручів": топоніма = Onomastic space of the novel by Andruchovich Y. "The twelve hoops": Toponyms : Дипломна робота бакалавра / А. В. Вітвіцька; наук. кер.: М. Л. Дружинець; ОНУ ім. І. І. Мечникова, Філол. ф-т, Каф. укр. мови. – Одеса, 2019. – 48 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/29587Власні назви є обов’язковим складником кожної мови світу. Походження та семантика омінів, розвиток та значення ономастики є актуальним питанням мовознавства. Дослідженням цих проблем займалися І. Франко, Р. Абрамов, А. Зубко, Ю. Карпенко, О. Компан, В. Лучик, М. Торчинський, В. Суперанська, А. Яцентюк, П. Чучка, Д. Бучко, Ю. Редько, С. Вербич та ін. Для сучасної ономастики актуальним є дослідження онімного простору художніх творів або творчості окремих письменників. Функціонування власної назви в художньому творі – це процес накопичування нею ознак предметного значення. На думку окремих дослідників, топонімія в художніх творах у переважній більшості є частиною об’єктивної ономастики, що робить її об’єктом загальнолінгвістичних, тобто історико-літературних, етимологічних і статистичних студій. Ономастикон художнього тексту в своїх працях досліджували Т. Б. Гриценко, Ю. В. Коржанова, М. В. Мельник, Г. І. Мельник, І. І. Ходикіна, Е. В. Боєва, та ін. Художні функції топонімів вивчали Ю. О. Карпенко, Л. К. Рак, М. В. Фененко та ін. Збереження топонімів упродовж тривалого часу, передавання їх від етносу до етносу, перехід з однієї мови до іншої – все це робить їх акумуляторами значної за обсягом позамовної інформації, знаками епох, подій, конкретних людських доль.uk6.020303 філологіяономастикаонімитопонімікаастіонімикомонімивнутрішньоміські об'єктигодонімикварталонімиагоронімигідронімиоронімидрімонімитопонімиЮ. Андрухович«Дванадцять обручів»Diplomas