Скляренко, Олексій МихайловичСкляренко, Алексей МихайловичSkliarenko, Oleksii M.Скляренко, Ольга МиколаївнаСкляренко, Ольга НиколаевнаSkliarenko, Olha M.2020-09-022020-09-022020Етнічна ономастика : [монографія] : у 5 кн. Кн. 1: Світ арабів і арабський антропонімікон / Олексій Скляренко, Ольга Скляренко. — Одеса : Астропринт, 2020. — 284 с.978—966—927—595—0978—966—927—594—3https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/28510Люди живуть і діють у всесвіті, який постає для них у двох іпостасях: як зовнішній, об’єктивний світ і як внутрішній, суб’єктивний світ. Це різні виміри, але вони якнайтісніше пов’язані між собою: зовнішній світ, довкілля постає перед людиною лише через внутрішній світ, через суб’єктивне сприймання об’єктивного світу. Пізнання реалій об’єктивного світу, членування всесвіту відбувається як безпосередньо, інтуїтивно, так і опосередковано, за допомогою мови. Отже, сприйняття, осмислювання та оцінювання реальної дійсності має складний, суперечливий, амбівалентний характер. Мова не є для людини первинною, іманентною властивістю. Мова вторинна і виникла на певному етапі еволюційного становлення людини як специфічного біологічного феномену. Реальний, об’єктивно існуючий світ аж ніяк не відбивається передусім у людській мові, як це стверджують деякі дослідники. Первісні емоційна й інтелектуальна сфери людини мають позавербальний, домовний характер і лише згодом отримують словесне, мовне оформлення. Первісні емоції і думки передують мові, а не утворюються разом з нею. З огляду на вищесказане можна стверджувати, що відомий постулат В. фон Гумбольдта «людина думає, почуває й живе тільки в мові» [Гумбольдт : 378] є релевантним починаючи тільки з певного періоду еволюційного розвитку людини.ukетнічна ономастикаособливість життяетносавтохтонні ономастиконисвіт арабіврабський антропоніміконособові іменаприродно‑географічні умовиBook