Iarmolovych, Galyna IuriivnaЯрмолович, Галина ЮріївнаIarmolovych, Galyna Iu.2018-02-262018-02-262017Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавстваhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/12914Der Zweck dieses Artikels ist, die wahrscheinlichsten Zahlenformen in der indoeuropäischen Sprache zu identifizieren und sie zu beschreiben. In unserer Forschung stützen wir uns, neben den Forschungsergebnissen unserer Vorgänger, auf die sprachlichen Veränderungen, die die Sprache beim Übergang vom Proto-Indoeuropäischen in die Germanische erlitten hat. Die Objekte unserer Forschung sind Beispiele der Zahlwörter aus den Schriftzeugnissen in solcher Sprachen wie Altisländisch, Altfriesisch, Gotisch, Althochdeutsch, Altenglisch, Altsächsisch. Gegenstände der Studie sind Zahlwörter von “1” bis “10” sowie ihre Wortformen. Als Ergebnis kann eine Liste möglicher Zahlenformen in der indoeuropäischen Sprache betrachtet werden. Die Zahlwörter liegen solchen Sprachursprungsforschungen wie Anatolien-Hypothese von Renfrew und Cunliffe, Armenische Hypothese von Gamkrelidze und Iwanow, Hügelgrab Hypothese von Gimbutas und Balkanischer Hypothese von Devoto zugrunde. Es kann auch behauptet werden, dass obwohl Zahlwörter eine geringe Gruppe von Wortformen darstellen, bieten sie die Vielfalt von Wortformen diesen Numeralien an.Мета цієї статті — визначити та описати найбільш вірогідні форми числівників у індоєвропейських мовах. У нашому дослідженні, ми, спираючись на результати студій наших попередників, покладаємося на зміни, яких зазнала мова під час переходу від прото-індоєвропейської до німецької та за їх допомогою намагаємося виявити можливі варіації кількісних числівників. Об’єктом нашого дослідження є числівники з письмових пам’яток на таких мовах, як давньоісландська, давньофризька, готська, давньоверхньонімецька, давньоанглійська та давньосаксонська. Предметом дослідження є процеси виокремлення та формування сучасних форм простих числівників від «1» до «10» з набору різних числівникових форм праіндоєвропейської та давньогерманських мов. Результатом дослідження є реконструйовані форми числівників в індоєвропейській прамові та давньонімецькій мові. На вивченні та порівнянні числових термінів ґрунтується низка відомих гіпотез щодо походження прото-індоєвропейської мови, таких як Анатолійська гіпотеза Ренфрю та Канліфа, Вірменська гіпотеза Гамкрелідзе та Іванова, Курганна гіпотеза Гімбутас і Балканська гіпотеза Девото. Хоча числівники являють собою досить невелику групу слів, вони пропонують достеменний вибір словоформ і надають багато можливостей для етимологічного аналізу.The purpose of this article is to identify and describe the most probable forms of numerals in the Indo-European language. In our research we rely, in addition to the research results of our predecessors, on the linguistic changes the language has gone through during the transition from Proto-Indo-European to Germanic. The objects of our research are forms of the numerals taken from the written artifacts in such languages as Old Icelandic, Old Frisian, Gothic, Old High German, Old English and Old Saxon. Subjects of the study are numerals from “1” to “10” as well as some of their word forms. As a result , may be considered a list of numerals and their forms as they could be present in the Indo-European language. Numerals are essential analysis material for such language origin researches as Anatolian Hypothesis of Renfrew and Cunliffe, Armenian Hypothesis of Gamkrelidze and Ivanov, Tumulus Hypothesis of Gimbutas and Balkan Hypothesis of Devoto. It is also claimed that although numerals represent a small group of words, they offer a variety of forms that represent reliable comparison material.deEtymologie des Zahlwortsproto-indoeuropäische Zahlwörtergermanische ZahlwörterSprachursprung, ZahlwortRekonstruktion des Zahlwortsетимологіячислівникпрото-індоєвропейські числівникигерманські числівникипоходження мовиреконструкціяnumeraletymologyproto-indoeuropean numeralsgermanic numeralslanguage originreconstructionArticle