Луговий, Олег МихайловичLugovyi, Oleg M.2019-02-212019-02-212008Луговий О. М. Роси та варанги у Візантії Х-ХII ст.: формування та структурна роль найманого військового контингенту: автореф. дис ... канд. істор. наук : спец. 07.00.02 " Всесвітня історія" / О. М. Луговий. – Одеса, 2008. – 19 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/21960Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2008. У дисертації на основі вивчення широкого комплексу джерел та наукової літератури аналізується процес формування військового найманого контингенту зі Східної та Північної Європи у складі візантійської армії Х-ХІ ст., його структурно-функціональні характеристики та роль у внутрішній та зовнішній політиці Візантії. Досліджено етимологію та походження термінології, яка використовувалась для позначення вказаного іноземного контингенту: „рос”, „варанги”, „кульпінги” та інші. Проблеми найму вояків до візантійської армії розглянуто в контексті міжнародних відносин Х-ХІІ ст. Показано значення у політиці Русі, країн Скандинавії та Британських островів угод з Візантією щодо військового найму. Виділено типові форми організації наймання. Досліджено низку факторів, які забезпечували стабільність існування контингенту: функції підрозділів, систему підпорядкування, юридичний статус, розміщення, оплату особового складу та інші фактори матеріальної мотивації, духовний вплив на іноземних вояків з боку візантійської церкви, образ найманців у свідомості мешканців Візантійської імперії. Доведено особливе піклування візантійських імператорів про боєздатність саме цього іноземного контингенту, який використовувався як у складі польових армій, так і в гарнізонній службі, та з якого набиралися гвардійські частини. Визначено етапи діяльності контингенту росів та варангів за змінами в його етнічному складі та структурних характеристиках.Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – всемирная история. – Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова. – Одесса, 2008. В диссертации на основе изучения широкого комплекса источников и научной литературы анализируется процесс формирования военного наемного контингента из Восточной и Северной Европы в составе византийской армии Х-ХІ вв., его структурно-функциональные характеристики и роль во внутренней и внешней политике Византии. Исследована этимология и происхождение терминологии, которая использовалась для обозначения указанного иноземного контингента: „рос”, „варанги”, „кульпинги” и прочее. В частности предложена версия происхождения термина „варанги”, производящая его из древнегерманского правового понятия «варг», посредством раннесредневекового «варганг». Проблемы найма воинов в византийскую армию рассмотрены в контексте международных отношений Х-ХІІ вв. Показано значение в политике Руси, стран Скандинавии и Британских островов соглашений с Византией относительно военного найма. Определена степень заинтересованности правителей стран Восточной и Западной Европы в найме их подданных и степень заинтересованности разных групп населения этих стран (стран- доноров военной силы). Выделены типовые формы организации найма: индивидуальный найм, найм по международному соглашению, деятельность византийского эмиссара в стране-доноре, найм крестоносцев. Исследован ряд факторов, которые обеспечивали стабильность существования контингента: функции подразделений в составе фемного войска и тагм; систему подчинения (отброшено представление о должности аколуфа, как о командующем в той или иной степени всем контингентом варангов); юридический статус (возможности самоуправления в пределах подразделений, независимая от имперской системы юрисдикция, зафиксированная в источниках ХI в.); размещение в провинциях и в Константинополе; оплата личного состава и другие факторы материальной мотивации (рога, ситиресий, участие в распределении трофеев, возможности карьерного роста, полютасварф); духовное влияние на иноземных воинов со стороны византийской церкви и право на собственное вероисповедание; образ наемников в сознании жителей Византийской империи. Доказана особая забота византийских императоров о боеспособности именно данного иноземного контингента, использовавшегося как в составе полевых армий, так и на гарнизонной службе, и из которого набирались гвардейские части. Определены три периода деятельности контингента росов и варангов в соответствии с изменениями в его этническом составе и структурных характеристиках: период «рос» (910-988 гг.), период «росоварангов» (988-1071 гг.), период варангов-пелекифоров (1071-1204 гг.).Dissertation for the Candidate of Historical sciences degree, speciality 07.00.02 – world history. – Odesa I.I. Mechnikov National University. – Odesa, 2008. The process of forming a mercenary contingent from Eastern and Northern Europe in the Byzantine army during the X-XI centuries, the structural features for its functioning, and its role in the domestic and foreign policy of Byzantine Empire are analyzed in the dissertation. The origins of the terminology used for designating this foreign contingent (rhos, varangians, kulpings etc.) are investigated. Problems of soldiers’ recruiting to the Byzantine army are observed in the context of the international relations of the X-XII centuries. The significance of the military mercenary contracts with Byzantium on the policies of Rus', the Scandinavian and the British states is shown. Typical forms of the organization of the hiring process are also described. Some factors providing stability for the preservation of the contingent are examined, among them: the functions of the units, the system of subordination, the legal position of the units, their quartering, payments to the troops and other material inducements, spiritual influences exerted by the Byzantine church, and the perception of the mercenaries among the inhabitants of the Byzantine Empire. It is proved, that the Byzantine emperors especially cared about the fighting capacity of this foreign contingent in particular, which was used both as a field army and as border garrisons from which were recruited guard units. Stages of the activity of the rhos' and varangians' contingent are delineated according to changes in its ethnic and structural composition.ukвізантійська арміяросварангинайманий військовий контингентСкандинавіявизантийская армиянаемный военный контингентСкандинавияByzantine armyrhosvarangiansmercenary military contingentScandinaviaAutoreferates