Валах, Вiкторiя ВолодимирiвнаВалах, Виктория ВладимировнаValakh, Viktoriia V.2017-07-102017-07-102017Сьомі юридичні диспути з актуальних проблем приватного права, присвячені пам’яті Є.В. Васьковського : матеріали Міжн. наук.-практ. конференції (Одеса, 26 травня 2017 р.) / упоряд. і відповід. ред. І.С. Канзафарова ; Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова ; економ.-прав. ф-т. – Одеса: Астопринт, 2017.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/10570У чинному законодавстві України однозначне визначення реорганізації відсутнє, але під нею законодавець розуміє як один із способів припинення юридичної особи з переходом всіх прав та обов’язків до правонаступника [1, ч. 1, ст. 104], так і один із способів утворення нової юридичної особи [1, ч. 1, ст. 56]. Зокрема юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників [1, ч. 1, ст. 104]. Як бачимо, злиття та приєднання є одними зі способів реорганізації юридичної особи, у цих процесах мають брати участь мінімум дві юридичні особи.ukзлиттяприєднанняреорганізація юридичних осібправонаступникправонаступництвоОкремі питання розмежування категорій «злиття» та «приєднання» при реорганізації юридичних осібArticle