Шляхова, Нонна Михайлівна2017-10-112017-10-111997Проблеми сучасного літературознавства = The problems of contemporary literary studieshttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/11018Стало традиційним визначальними жанровими ознаками роману вважати його відкритість у процесуально незавершену дійсність, перебування у зоні гарячого контакту із сучасністю. І цим якось ніби вичерпується Бахтінська формула роману. А тим часом її автор у запропонованій методології дослідження роману смисл цієї жанрової при- кметності розкривав у процесі з’ясування системи романних жанроутворів. Визнаючи домінантою роману особливу зону побудови літературного образу, “а саме зону максимального контакту з сучасністю”, М. Бахтін звернувся до передісторії романного слова і серед визначальних жанро- творчих факторів помітив сміх, той сміх, що “знищує страх і пієтет перед предметом, перед світом, робить його предметом фамільярного контакту і тим готує абсолютно вільне дослідження його” [1, 411]. Звідси й тональність пафосу контакту роману із сучасною дійсністю — висміювання її, пародіювання, травестування. Цей критицизм (і самокритичність) роману проявляється і в його ставленні до інших жанрів — їх він також пародіює, витісняє, вводить у свою власну структуру, переінакшує.ukжанрова самосвідомістьроманЖанрова самосвідомість романуArticle