Труба, Вячеслав ІвановичТруба, Вячеслав ИвановичTruba, Vyacheslav I.2018-11-302018-11-302015Актуальні проблеми приватного права: матеріали міжнар. наук.-практ. А43 конф., присвяч. 93-й річниці з дня народж. д-ра юрид. наук, проф., чл.-кор. АН УРСР В. П. Маслова (Харків, 27 лютого 2015 р.). - X. : Право, 2015. - 384 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/19970Як зазначає 3. В. Ромовська, аліментне зобов’язання — це не тільки обов’язок однієї сторони. Це насамперед правовідносини, в яких обов’язку однієї сторони кореспондує право іншої. Отже, аліментні зобов’язання можуть бути визначені як правовідносини, в яких одна сторона зобов’язана за наявності умов, передбачених законом, утримувати іншу сторону — члена своєї сім’ї чи родича, а остання може вимагати виконання даного обов’язку [1, с. 74]. На думку Л. Сапейко, поняття «аліментне зобов’язання» є дещо ширшим за поняття «аліменти», адже аліменти—це певні кошти, які надаються аліментно обов’язаною «Обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання», 16 «Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання », 17 «Обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання». особою управомоченій особі з метою реалізації аліментного зобов’язання [2, с. 7]. Таким чином, саме кошти у формі аліментів можна розглядати як предмет цих правовідносин. Слід звернути увагу на ту обставину, що в сучасному сімейному праві виділяють різні види аліментних правовідносин, які розрізняються перш за все за суб’єктним складом — аліментні зобов’язання подружжя, батьків і дітей, інших членів сім’ї та родичів [3]. Аліментні правовідносини між подружжям регламентуються главою 9 Сімейного кодексу України «Права та обов’язки подружжя по утриманню», а між батьками й дітьми визначаються главами 15ukсімейне правообов’язоки батьківаліментиаліментне зобов’язанняутриманняArticle