Федорко, Марина СергіївнаФедорко, Марина СергеевнаFedorko, Maryna S.2017-02-212017-02-212016Матеріали 71-ї наукової конференції професорсько-викладацького складу економіко-правового факультету ОНУ імені І.І. Мечникова (23-25 листоп. 2016 р., м. Одеса) / відп. ред. О.О. Нігреєва ; ред. кол. : П.П. Білик, Н.Л. Кусик, А.В. Левенець [та ін.]. – Одеса : Астропринт, 2016.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/9406Принцип диспозитивності (від лат. dispono– розпоряджатися, передбачати) є визначальним цивільно-правовим принципом. Легальне визначення принципу диспозитивності в цивільному законодавстві відсутнє, проте його сутність та зміст певним чином розкриваються в низці норм. У цивільно-правовій літературі диспозитивність розуміється як заснована на нормах даної галузі права юридична свобода (можливість) суб'єктів цивільних правовідносин здійснювати свою правосуб'єктність і свої суб'єктивні права на власний розсуд. Диспозитивність є правовою свободою уповноважених осіб набувати права і здійснювати їх на власний розсуд.ukпринцип диспозитивностіповне відшкодуванняцивільне правоУкраїнаArticle