Поспєлов, Андрій Сергійович2017-06-212017-06-212007Записки історичного факультету = Записки исторического факультетаhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/1042970-ті - початок 90-х рр. XX ст. відзначались великою кількістю війн, збройних конфліктів та конфліктних ситуацій на Близькому Сході та в Північній Африці. Всі без виключення країни-учасниці конфліктів у вказаних регіонах відчували гостру необхідність в придбанні засобів ведення бойових дій (зброї та військової техніки), а також добре підготовлених спеціалістів, спроможних проводити обслуговування різноманітного озброєння, навчати місцеві кадри та допомагати всебічному розвитку військової промисловості країн Арабського Сходу. Не дивлячись на серйозні політичні, економічні та військові зв'язки близькосхідних та північноафриканських країн з великими державами (США, Великобританією, Францією, СРСР та КНР) , вони всілякими засобами намагалися розширити джерела надходження засобів ведення війни з інших промислово розвинутих країн. Це дозволяло державам - учасницям конфліктів не тільки мати певний економічний виграш (з'являлася необхідність закуповувати сучасну, однак більш дешеву військову техніку та зброю), але й отримувати низку політичних переваг. Таким чином, в деяких ситуаціях, була можливість позбутися "опеки" з боку великої держави, а крім того отримати таку зброю, яку велика держава поставляти відмовлялася.ukБлизький СходПівнічна Африкабойові діївійськово-технічне співробітництвоArticle