Панєкіна, Тетяна Іванівна2013-06-132013-06-131999Записки з ономастики = Opera in onomasticahttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/3727Власні географічні назви у фольклорних текстах виконують не лише номінативну функцію, тобто ідентифікують об’єкт, вирізняючи його серед інших об’єктів. У народній творчості, зокрема у прислів’ях і приказках, власна назва (ВН) є ніби кодовим знаком, який несе в собі інформацію про географічний об’єкт, специфічно інтерпретовану народом. Це зумовлено полізмістовністю та поліфункціональністю прислів’їв і приказок, конкретне розуміння яких залежить від логіки живого мовлення або писаного тексту [11:3]. В результаті ми говоримо про актуальне значення ВН [4:37]: мінлива, нестійка частина значення зумовлена конкретною ситуацією вживання.ukвласні географічні назвиукраїнські прислів'яКиївукраїнські приказкиArticle