Луговий, Олег МихайловичLugovyi, Oleg M.Луговой, Олег Михайлович2019-02-222019-02-222008Записки історичного факультету = Записки исторического факультетаhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/22063Візантія приваблювала різноманітними благами вояків з далеких країн, зокрема, в XXII ст. - зі Скандинавії. Багата країна, Візантія була відома тим. що вояки в ній могли отримати платню за свою справу в двадцятеро більшу, ніж на Русі1. Східна Римська імперія давала притулок вигнанцям, можливість звеличитися честолюбцям, шанс довести свою звитягу та талан тим, хто прагнув приєднатися до лав славетних вояків скандинавських саг. Поміж усіх цих принад, найчастіше у скандинавських джерелах йдеться саме про можливість збагачення, зокрема шляхом, розуміння якого є досі проблематичним -- „полютасварф”. Метою цієї розвідки є встановлення явища, яке криється під цим давньоскандинавським терміном, його місця серед інших відомих засобів збагачення скандинавських військових найманців у Візантії.Article deals with the general problem o f payments to the troops and other material inducements in Byzantine army in the XI cent. Particularly it is dedicated to the case o f young Harald Hardrada as veering in Byzantium and the sources o f treasures he earned there. Solution can be found in the meaning o f the Scandinavian term polutasvarf concedered to be a kind of half-legal tax gathering from the territories under military actionsukВізантіяРимська імперіяпоходження скарбівpolutasvarfByzantinededicated to the caseArticle