Пашенько, Ніна Леонідівна2018-10-112018-10-111996Записки з українського мовознавства = Opera in linguistica ukrainianahttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/19109Авторам історичних художніх творів доводиться свідомо звертатися до тієї частини словникового складу , яка вийшла з активного вжитку . І це закономірно, бо, як зауважив В.В.Внноградов, "У площині історичної розповіді сам предмет викладу тягне за собою старовинну номенклатуру". Старовинна лексика у художньо-історичних творах полегшує відтворення характеру епохи. Мета цієї статті повідомити про функції історизмів та архаїзмів в історичних творах П.Загребельного ("Я,Богдан"), Р.Іванчука ("Орда") та Б.Лепкого ("Мотря"), які відбивають історичні подив Україні XVII-XVIII сторіч. В цих творах виокремлені 166 історизмів та 102 архаїзми. Найбільша кількість застарілої лексики вжита Загребельним (98 та 48), а найменша Іванчуком (32 та 22). Але оскільки твори не однакові за обсягом, ці абсолютні цифри набувають конкретною сенсу у зіставленні із загальною кількістю слів у творі та зіставленні з частотністю їх вживання.ukархаїзмиісторизмсучасні художні текстистаровинна лексикавідтворення характеру епохиісторичні твориArticle