Шевцов, Сергій ПавловичShevtsov, Serhii P.2023-08-072023-08-072022Δοξα/ДОКСА : збірник наукових праць з філософії та філологіїhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/35753У статті порушується питання про постійні насильницькі дії, насамперед військових, незважаючи на їхнє давнє загальне засудження. Це повертає нас до проблеми онтології насильства. Автор пропонує підхід, заснований на розумінні насильства як праці із надмірним застосуванням сили. Це є розумінням сили як істини. Таким чином, для архаїчного розуму сила (і насильство), священне та істина були різними проекціями-реалізаціями однієї сутності. Цивілізаційна модель світу містить у своїй основі не принципи єдиної істини, а принципи співробітництва та співіснування різних позицій замість підкорення одній єдності. Стара модель насильства як способу причетності до істини об’єкта та підтвердження сакрального статусу суб’єкта залишається дієвою. На думку автора, насильство має онтологічний вимір у старій моделі єдиної істини, але не може мати його в рамках цивілізаційного підходу.The article raises the question of the reason for the constant violent actions, primarily military, despite their long-standing universal condemnation. This brings us back to the problem of the ontology of violence. The author proposes an approach based on the understanding of violence as labor with excessive use of force. This is due to the archaic understanding of power as a source of the sacred. Truth is an attribute of the sacred in archaic thinking. Here the connection arises: power - the sacred (deity) - truth. Thus, for the archaic mind, force (and violence), the sacred and truth were different projectionsrealizations of one essence. The civilizational model of the world suggests a different connection with the sacred and truth. It contains at its core not the principles of a single truth, but the principles of cooperation and coexistence of different positions instead of subordination to one unity. The old model of violence as a way of participating in the truth of the object and confirming the sacred status of the subject is still valid in the modern world. According to the author, violence has an ontological dimension in the old model of a single truth, but cannot have it within the civilizational approach. The modern civilizational model can oppose force only by persuasion or the reasonable use of force. This state of affairs makes it difficult to spread the civilizational approach.ukнасильствоонтологіясилавладавійнасакральнеістинараціональністьviolenceontologyforcepowerwartruthsacredrationalityArticlehttps://doi.org/10.18524/2410-2601.2022.2(38).283063