Малиновський, Артур ТимофійовичMalynovskyi, Artur T.2023-08-012023-08-012023Проблеми онлайн-навчання філологічних дисциплін у вищій школі : зб. матеріалів наук.-практ. семінару каф. заг. та слов'ян. мовознавства ОНУ ім І. І. Мечникова / ОНУ ім. І. І. Мечникова, Філол. ф-т; гол. ред. О. А. Войцева. – Одеса : Одеський нац. ун-т, 2023.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/35721У статті йдеться про один із «харківських» текстів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка «Татарские набеги». Розглянуто актуальну з точки зору національної ідентичності, становлення української державності проблему фронтиру як виразного втілення етнокультурного, геополітичного, територіального пограниччя. Мета дослідження – з’ясувати механізм сполучення категорії історичної пам’яті з реконструюванням фронтиру, міжнаціонального прикордоння та етнокультурної розмаїтості слобожанського регіону. Методологія дослідження пов’язана з обґрунтуванням поняття фронтирного тексту як крос-культурного утворення на помежів’ї антропології, геопоетики, постколоніальної теорії та ін. При цьому фронтир постає надто рухливою категорією, пов’язаною із просуванням углиб степу, освоєнням Дикого поля, перетворенням стихійних поселень на цивілізаційніоази. Наукова новизна полягає в тому, що вперше простежено зв’язок між просторовим пограниччям і текстовою структурою, зроблено висновок про можливість категоризації так званого тексту фронтирного типу. Такий тип кореляції між об’єктним і суб’єктним планами створює особливе напруження, своєрідне «мерехтіння» кордонів, зону відчутної сенситивності, яку читач пізнає крізь призму історичної пам’яті, зафіксованих в усній або писемній традиціях національних наративах. Зосереджено увагу на кшталтуванні кордонів Слобожанщини як поліетнічного регіону України, якому притаманні ознаки культурної відкритості, семантичної продуктивності, діалогічності. Наголошено на важливості номадизму як специфічного концепту етнокультурного пограниччя та потужного євразійського чинника української історії. Простежено вплив кочівницького національно-етнічного компоненту на становлення української ментальності, з’ясовано механізми перетину кордонів як надзвичайно продуктивних з точки зору державотворення культурних акцій. Уведено поняття культурного тигля як культурної та етнічної мішанини, відтвореної в межах художності першої половини XIX століття. Висновки. Проблему фронтиру розглянуто в інтердисциплінарній площині, отже, людина лімінального типу або певний хронологічний проміжок, відрізок життя розкриваються повніше під кутом зору національної психології, історії, соціокультурних обставин.The article is about one of the «Kharkov» texts of G. F. Kvitka-Osnovyanenko «Tatar raids». The problem of the front as a clear embodiment of ethnocultural, geopolitical, territorial frontier, which is relevant from the point of view of national identity and formation of Ukrainian statehood, is considered. The purpose of the study is to find out the mechanism of combining the category of historical memory with the reconstruction of the front, interethnic border and ethnocultural diversity of the Slobozhansky region. The research methodology is related to the substantiation of the concept of frontal text as a cross-cultural formation on the border of anthropology, geopoetics, postcolonial theory, etc. At the same time, the frontier appears to be a very mobile category, associated with the advance into the steppe, the development of the Wild Field, the transformation of natural settlements into civilizational oases. The scientific novelty is that for the first time, the connection between the spatial boundary and the text structure was traced, and a conclusion was made about the possibility of categorizing the so-called frontier-type text. This type of correlation between object and subject plans creates a special tension, a kind of «flicker» of borders, a zone of tangible sensitivity, which the reader learns through the prism of historical memory, recorded in oral or written traditions of national narratives.The focus is on shaping the borders of Slobozhanshchyna as a polyethnic region of Ukraine, which is characterized by signs of cultural openness, semantic productivity, dialogicity. The importance of nomadism as a specific concept of ethnocultural frontier and a powerful Eurasian factor in Ukrainian history is emphasized. The influence of the nomadic national-ethnic component on the formation of the Ukrainian mentality is traced, the mechanisms of crossing borders as extremely productive cultural actions from the point of view of state formation are clarified. The concept of the cultural crucible as a cultural and ethnic mixture, reproduced within the framework of the art of the first half of the XIX century, was introduced. Conclusions. The problem of the frontier is considered in the interdisciplinary plane, therefore, a person of the liminal type or a certain chronological interval, a segment of life are revealed more fully from the point of view of national psychology, history, socio-cultural circumstances.ukетнокультурнийідентичністьномадизмпограниччярегіонфронтирethnoculturalidentitynomadismfrontierregionfrontierArticle