Притченко, Роман СергійовичPrytchenko, Roman S.Притченко, Роман Сергеевич2021-10-192021-10-192021Правова держава = Правовое государство = Сonstitutional Statehttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/31731The article focuses on defining the concept and historical roots of ritual. The ritual component of justice is analysed. The characteristics and role of rituals in modern justice are identified. The contemporary judiciary is becoming more and more isolated, its structure more complex and branched out, each of which serves as a safeguard against the errors of the previous one. However, above the last instance, there is still something that guarantees justice and inspires confidence in the human court. This is reminded by the judicial rituals that continue to accompany the judicial process. Court rituals are not only an accepted way of doing things; they also convey information that contains the answers to many of the questions that people subconsciously ask themselves when they come into contact with the courts in particular situations. The deeper one understands the origins and traditions of the judiciary, the greater is the trust in the court, which is so necessary in the modern conditions of the development of our society, when the very idea of justice and guarantees of judicial protection is proclaimed as one of the main legal values. Today, some part, perhaps a significant one, of this functional purpose of rituals has been irrevocably lost and one can speak of the end of the era of a society of sacred traditions. Rather, we can talk about the transformation of a number of ritual forms into legal forms by reducing their religious significance, and about the transfer of sacral significance to the values of modern secular civilisation – the independence of judges, free access to justice, etc. Today’s judicial rituals are as necessary for participants in the process as they were a thousand years ago, despite the fact that not many people think of them as such, perceiving them precisely from a legal perspective. The traditions of court rituals should not only be observed as a tribute to the past, but their performance should be conscious and filled with meaning in keeping with today’s demands, for trust in a court that looks and acts beyond the perceptions and expectations of observers is hardly possible. The court, both in the Middle Ages and today, differs from various pseudo-judicial organizations (such as the emergency courts, which are based on arbitrariness) precisely in judicial rituals – the attributes of a real judicial process. Just as rituals were important in times when the court was trusted by virtue of their observance, so today the court needs rituals when the very idea of justice and guarantees of judicial protection is proclaimed to be one of the most important legal values. The court today more than ever must conform to modern ideals which are hardly more sacred values than the divine justice in the medieval court.Современная судебная власть отделяется, ее структура разветвляется, появляются инстанции, каждая из которых является гарантией от ошибок предыдущей. Но выше по- следней инстанции, все равно находится что-то, что гарантирует справедливость и вну- шает доверие к человеческому суду. Напоминанием об этом служат судебные ритуалы, которые по-прежнему сопровождают судебный процесс. Судебные ритуалы – это не только принятый образ действия, это еще и передача информации, содержащей ответы на многие вопросы, которые подсознательно задает сам себе человек, сталкивается с су- дом в той или иной ситуации. Чем глубже понимание истоков и традиций судебной власти, тем выше именно доверие к суду, столь необходимой в современных условиях развития общества, когда сама идея правосудия и гарантий судебной защиты провозгла- шается одной из главных правовых ценностей. Ритуал – это церемониал, демонстративное действие, отличается театрализован- ностью и массовостью. Это особая форма социального общения. Правосудию, как форме реализации судебной власти, также присуща ритуальность. Ритуальная сторо- на правосудия отражает его связь с прошлым конкретного общества. Ритуал, вплетен в процесс судопроизводства, является значимым элементом политико-правовой и социокультурной легитимизации правосудия.Сучасна судова влада відокремлюється, її структура розгалужується, з’являють- ся інстанції, кожна з яких є гарантією від помилок попередньої. Але вище останньої інстанції, все одно знаходиться щось, що гарантує справедливість і вселяє довіру до людського суду. Нагадуванням про це служать судові ритуали, які як і раніше супрово- джують судовий процес. Судові ритуали – це не тільки прийнятий образ дії, це ще і пе- редача інформації, що містить відповіді на багато питань, які підсвідомо задає сама собі людина, що стикається з судом в тій чи іншій ситуації. Чим глибше розуміння витоків і традицій судової влади, тим вище саме довіра до суду, яка так необхідна в сучасних умовах розвитку нашого суспільства, коли сама ідея правосуддя і гарантій судового за- хисту проголошується однією з головних правових цінностей. Сьогодні певна частина функціонального призначення ритуалів безповоротно втра- чена, і можна говорити про закінчення епохи суспільства сакральних традицій, але все ж можливо констатувати перетворення ряду ритуальних форм у юридичні шляхом зменшення їх релігійного значення, а також про перенесення сакрального значення суду на цінності сучасної світської цивілізації (незалежність суддів, вільний доступ до пра- восуддя, тощо). Сьогоднішні судові ритуали так само необхідні учасникам процесу, як і тисячу років тому, не дивлячись на те, що не всі замислюються про їх ритуальну сут- ність, сприймаючи їх саме з юридичної точки зору. Традиції судових ритуалів повинні дотримуватися не тільки як данина минулому, їх виконання має бути свідомим і напов- неним сенсом, відповідним сьогоднішнім вимогам, адже довіра до суду, який виглядає і діє, не відповідаючи уявленням і очікуванням спостерігачів, навряд чи можлива. Суд, як в середньовіччі, так і сьогодні, відрізняється від різних позасудових органі- зацій (наприклад, надзвичайних судів, діяльність яких заснована на свавіллі) саме судо- вими ритуалами – атрибутами справжнього судового процесу. Наскільки важливу роль відігравали ритуали за часів, коли суду довіряли завдяки їх дотриманню, настільки суд потребує ритуалів сьогодні, коли сама ідея правосуддя і гарантій судового захисту про- голошується однією з головних правових цінностей. Сучасний суд більш ніж коли-не- будь повинен відповідати тим ідеалам, які є чи не більш сакральними цінностями, ніж божественна справедливість в середньовічному суді.enритуалсудебный ритуалсоциальное регулированиеправосудиесудопроизводствосудовий ритуалсоціальне регулюванняправосуддясудочинствоritualjudicial ritualsocial regulationjusticelegal proceedingsArticlehttps://doi.org/10.18524/2411–2054.2021.43.240946