Чолак, Марія Федорівнf2019-09-082019-09-082018Чолак, М. Ф. Художня інтерпретація сюжета про Роксолану у романах М. Лазорського "Степова квітка" і П. Загребельного "Роксолана" = The artistic interpretation of the plot about Roksolana in the novels "Stepova kvitka" by Mykola Lazorskiy and "Roksolana" by Pavlo Zahrebelniy : дипломна робота бакалавра / М. Ф. Чолак; наук. кер. О. В. Казанова; ОНУ ім. І.І. Мечникова, Філол. ф-т, Каф. укр. літ.. – Одеса, 2018. – 59 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/25269В українській літературі образ Роксолани активно почали інтерпретувати з 60-х років XIX століття, коли з`вляється політично-історична драма Гната Якимовича «Роксоляна» (1869). Надалі сюжет про відому султану осмислювано письменниками у історичній повісті Михайла Орловського «Роксолана або Анастасія Лісовська» (1882), історичному оповіданні Даміяна Шарабуна «Роксоляна» (1907), повісті Осипа Назарука «Роксоляна: Жінка халіфа й падишаха (Сулеймана Великого) завойовника і законодавця» (1930), оповіданні Антоніна Лотоцького «Роксолана. Історичне оповідання XVI століття» (1937), новелі Леоніда Мосендза «Роксолана» (1939), романі Миколи Лазорського «Степова квітка» (1965), нарисі Юрія Колесниченка «Султанша з Рогатина» (1966), історичному романі Павла Загребельного «Роксолана» (1980), есе Павла Романюка «Роксолана» (1999). Менш образ Роксолани розроблено у ліро-епічних творах. Тут можна згадати поему Любові Забашти «Дівчина з Рогатина» (1971), поему для дітей Лесі Пилип`юк «Роксоляна» (1997), поему Михайла Орлича «Роксоляна, царівна сонячна Опілля» (2002) та історичний роман у віршах Марії Балашової «Вінок Роксолани» (2008).other6.020303 філологіяРоксоланаМ. ЛазорськийСтепова квіткаП. ЗагребельнийOther