Дмитрієва, Валерія ВолодимирівнаДмитриева, Валерия ВладимировнаDmytriieva Valeriia V.2016-09-072016-09-072015Проблеми сучасного літературознавства = The problems of contemporary literary studieshttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/8693Структурний аналіз казки, запропонований колись В. Я. Проппом, став поворотним моментом у вивченні морфології сюжетів. Фольклорна першооснова казки та її літературні варіанти й справді дають уявлення про варіативність сюжетів на одну і ту ж тему. Керуючись цим положенням, ми звернулися до казки Шарля Перро «Синя Борода», маючи на увазі два її сюжетних варіанти. У статті представлені структурні особливості сюжетів про Синю Бороду. На підставі проведеного аналізу доводиться, що, незважаючи на значну різницю у функціонуванні дійових осіб, можна стверджувати спорідненість виділених нами сюжетів. Підстава для цього — наявність тематично центруючої функції, яка збігається з одним з основних мотивів казки (мотивом надмірної жіночої цікавості). Використовуючи схему Аарне — Томпсона, вдалося виділити основні мотиви казки про Синю Бороду як структурні елементи архаїчного фольклорного сюжету, що увійшов у літературний побут.Структурный анализ сказки, предложенный когда-то В. Я. Проппом, стал поворотным моментом в изучении морфологии сюжетов. Фольклорная первооснова сказки и ее литературные варианты действительно дают представление о вариативности сюжетов на одну и ту же тему. Руководствуясь этим положением, мы обратились к сказке Шарля Перро «Синяя Борода», имея в виду два ее сюжетных варианта. В статье представлены структурные особенности сюжетов о Синей Бороде. На основании проведенного анализа доказывается, что, несмотря на значительную разницу в функционировании действующих лиц, можно утверждать родство выделенных нами сюжетов. Основание для этого — наличие тематически центрирующей функции, которая совпадает с одним из основных мотивов сказки (мотивом излишнего женского любопытства). Используя схему Аарне — Томпсона, удалось выделить основные мотивы сказки о Синей Бороде как структурные элементы архаического фольклорного сюжета, вошедшего в литературный обиходThis article aims to identify the uniqueness of «Blue Beard» story plot. To achieve the objectives we have identified structural features of the first tales of Blue Beard and the main motifs of the given plot.Heidi Anne Heiner states that there is no unified version of this tale. Consequently, she distinguishes between three plot types according to Aarne — Thompson classification: AT 312-Maiden-Killer, AT 311-Rescue by the Sister, AT 955-The Robber Bridegroom. Though some of the tales do not easily fit any of the three tale types mentioned above, they are still included by virtue of their similarities to the groups presented here. All of the tale types mentioned, share the same motifs. Since it is impossible to distinguish the motifs «female curiosity» and «man-killer» in the most significant classifications of motifs, we will use the names proposed by the classification mentioned above. According to this classification, the motif «female curiosity» bears the name «Pandora» C321. «Man-killer» motif does not correspond with our tale plots. A more suitable motif is offered in the same index under the name «Bluebeard» S62.1. This name seems to be more suitable as it implies all the features characteristic of the main character. Thus, the analysis of morphological structure proposed by V. Y. Propp provides us with a possibility to find the main feature that is characteristic of both plot types. This is the «violation of the ban actant function». That is why we can state that the two plot types AT 312-Maiden-Killer and AT 955-The Robber Bridegroom are related. Therefore, the article dwells upon the structural features of the two main plot variants of the Bluebeard story. Hence, we can conclude that in spite of significant differences in the composition of morphological actant functions, we can state the relation of these two plots due to tukмотивсюжетваріантфункціяморфологічний аналізмотивсюжетвариантфункцияморфологический анализmotifplotvariantfunction of the actantmorphological analysisArticle