Родічева, Єлизавета Сергіївна2024-02-142024-02-142020Родічева, Є. С. Вальденси та катари в Західніцй Європі ХІІІ -поч.XVI ст.: пристосування та виживання : дипломна робота магістра / Є. С. Родічева. – Одеса, 2020. – 84 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/37570Історія християнських єретичнихи рухів середньовічної Європи – це переважно історія духовно-світоглядних та морально-етичних трансформацій єретичного спрямування, головними з яких були катари та вальденси. Але так історично склалося, що катаризм було викорінено до початку ХІV ст., тоді як вальденство зберіглося до нині. З початку ХХІ ст. у Західній Європі спостерігається відродження інтересу до єретиків ХІІ–ХІІІ ст., до їх походження, історії та знищення. З’являються нові роботи таких важливих дослідників як Жан Дювернуа та Анн Бренон. Такий ажіотаж зумовлений знайденням наприкінці ХХ ст. документів самих катар, єретичне вчення яких раніше було відомим лише із джерел, що належали їх опонентам. З віднайденням нових фактів щодо катарів, з’явилися нові запитання та проблеми пов’язані з їх найближчими сучасниками – вальденсами. Однією з найбільш дискусійних залишається тема зв'язку катарів та вальденсів з протестантами. Питання про те, як відбувався процес злиття вальденсів та протестантів, чому деякі вальденси не піддалися і залишилися окремою общиною, а також сам протестантизм як можливість існування нових релігійних гілок, – все це актуалізує вивчення даної проблеми.uk032 історія та археологіявальденсикатариЗахідна Європаісторіографіякатолицька церквамагістрDiplomas