Сподарець, Надія ВікторівнаSpodarets, Nadiia V.Сподарец, Надежда Викторовна2021-06-092021-06-092019Наукові записки ХНПУ ім. Г.С. Сковородиhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/31176Стаття присвячена аналізу образу одеської Ейкумени як фактора антропної ідентичності в романі Ванди Мазур «Гроші». Відзначено, що просторові топоси в романі концептуалізуються не стільки в аспекті етнічного чинника, скільки екзистенційно-онтологічного і міфопоетичного. Просторова топіка роману, при всій очевидності ознак non-fi ction (топоси Франції, Північної Африки, України, Одеси та ін.), характеризується символічними значеннями, архетипними кодами, чому відповідає поетика багатозначності номінацій «південь України», «південне місто». Їх людський ресурс і дозволив створити одеську Ейкумену. Але читач не відразу дізнається, про яке південнє місто йде мова. Тільки по ходу розповіді образ міста конкретизований топосами Одеси та одеської області. Семантичне поле цих понять розширюється до значень ментального стану людини в ситуаціях екзистенціальних і цивілізаційних потрясінь. Стратегія текстообразования між форматом фікшен і нон-фікшен в романі реалізується сполученням дискурсів візії, рефлексії і достовірних просторових топосів. Відповідно до чого, сфера топонімів в модельованих картинах ейкуменського світу не обмежена функцією об’єктно-предметного знака реального міста, а наділена й умовно-символічними значеннями. Очевидно, що художня антропології роману Ванди Мазур «Гроші» корелює з концепціями постколоніальної гуманітаристики про подолання європоцентризму і етноцентризму, на тлі утвердження ідей екологічного і культурного екуменізму. Концепи Одеси і одеського регіону в межах художнього світу роману артикулюються як аксіологічно значущі в утвердженні транскультурної ідентичності персонажів.The article analyses the image of the Odessa’s Ecumene in Vanda Mazur’s novel «Money» as a factor of anthropic identity. It is noted that the spatial topoi in the novel are conceptualized not so much in the aspect of the ethnic factor, but rather on the existential-ontological and mythopoetical one. The spatial topic of the novel, with all the obvious signs of non-fi ction (topoi of France, North Africa, Ukraine, Odessa, etc.), is characterized by symbolic meanings and archetypal codes. It corresponds to the poetics of the ambiguity of such nominations as «south of Ukraine», «southern city», the people of which made it possible to create Odessa‘s Ecumene. But the reader will not immediately fi nd out which southern city is being described. Only in the course of the narrative the image of the place is specifi ed by the topoi of Odessa and the Odessa region. The semantical fi eld of these concepts expands to the meanings of the mental state of the people in times of existential and civilizational upheaval. The text formation strategy -- between the fi ction and non-fi ction format – comes into being in the novel by combining the discourses of vision, refl ection and credible spatial topoi. According to this, the toponyms’ sphere in the created literary pictures of the Ecumene’s world is not limited to the function of the object sign of a real place, but is adorned with symbolic meanings. Obviously, the artistic anthropology of Vanda Mazur’s novel «Money» correlates with the concepts of postcolonial studies on overcoming Eurocentrism and ethnocentrism, against the background of the approval of the ideas of environmental and cultural ecumenism. The concepts of Odessa and the Odessa region within the borders of the artistic world of the novel are articulated as axiologically signifi cant in affi rming the transcultural identity of the characters.Статья посвящена анализу образа одесской Эйкумены в романе Ванды Мазур «Деньги» как фактора антропной идентичности. Отмечено, что пространственные топосы в романе концептуализируются не столько в аспекте этнического фактора, сколько экзистенциально-онтологического и мифопоэтического. Пространственная топика романа, при всей очевидности признаков nonfi ction (топосы Франции, Северной Африки, Украины, Одессы и др.), характеризуется символическими значениями, архетипическими кодами, чему соответствует поэтика многозначности номинаций «юг Украины», «южный город». Их человеческий ресурс и позволил создать одесскую Эйкумену. Но читатель не сразу узнает, о каком южном городе идет речь. Только по ходу повествования образ места конкретизирован топосами Одессы и одесской области. Семантическое поле этих понятий расширяется до значений ментального состояния человека в ситуациях экзистенциальных и цивилизационных потрясений. Стратегия текстообразования между форматом фикшен и нон-фикшен в романе реализуется сопряжением дискурсов визии, рефлексии и достоверных пространственных топосов. В соответствии с чем, сфера топонимов в моделируемых картинах эйкуменского мира не ограничена функцией объектно-предметного знака реального места, а наделена и условно-символическими значениями.Очевидно, что художественная антропологии романа Ванды Мазур «Деньги» коррелирует с концепциями постколониальной гуманитаристики о преодолении европоцентризма и этноцентризма, на фоне утверждения идей экологического и культурного экуменизма. Концепы Одесса и одесский регион в границах художественного мира романа артикулируются как аксиологически значимые в утверждении транскультурной идентичности персонажей.ruроман Ванди Мазур «Гроші»просторові топосиодеська Ейкуменахудожня антропологіятранскультурна ідентичністьроман Ванды Мазур «Деньги»одесская Эйкуменапространственные топосыхудожественная антропологиятранскультурная идентичностьVanda Mazur’s novel «Money»Odessa‘s Ecumenespatial topoiartistic anthropologytranscultural identityArticle