Радзиховська, Олена ОлександрівнаРадзиховская, Елена АлександровнаRadzykhovska, Olena O.2019-09-052019-09-052001Записки історичного факультету = Записки исторического факультетаhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/25161В своїх славетних “Пролегоменах” до “Трьох книг про право війни і миру” (1623 -1625) Гуго Гроцій, видатний голландський юрист пізнього середньовіччя й один з фундаторів сучасного європейського міжнародного права, писав, що на формування його поглядів вплинули “три розряди авторів, що підвизалися у вивченні римського права”. До першого з них відносяться античні юристи, чиї праці увійшли в Пандекти, Кодекси Феодосія і Юстиніана, а також Новели. До другого розряду він включає численних тлумачів права, що прийшли після напівлегендарного болонця Ірнерія (XI 1ст.): від Аккурція (1182 - 1260) до Бартоло з Сассоферато (1313 - 1357). Серед юристів третього розряду, до якого Гроцій відносить головним чином своїх сучасників, витончених тлумачів класичних юридичних текстів, він виокремлює насамперед категорію юристів, що активно залучали до вивчення законів історичний матеріал. Саме їх висновки і міркування надавали йому наснагу “для відшукання істини”ukГуго Гроційпізнє середньовіччяримськє правоюристArticle