Шаглі, Ганна Іванівна2018-09-202018-09-202008Сходознавствоhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/18825Мова є творчим продуктом етносу. Вона виступає індикатором його життя та інтелектуальної орієнтації в предметному світі. Етнолінгвістичні дослідження ґрунтуються передусім на антропоцентричній оснoвi розуміння мовних явищ, отже, передбачають, у свою чергу, антропоцентричну парадигму їхнього опису. Та чи інша мова концентрує в coбi безкінечне i невичерпне ціле духовних устремлінь того або iншогo етносу. Якщо виходити з постулату Гумбольдта, що “людина думає, почуває й живе тільки в мові” [Гумбольдт 1985], то в словах i ширше – в мовній системі – бачимо наслідки великої праці людського духу, тим самим національну мову сприймаємо як колективний витвір духовної енергії народу. З другого боку, мовний феномен споконвіку служить носієві засобом інтелектуального членування світy (природи), на що вказував ще Е. Ceпір. Тобто сама мова окреслює своєму носієві напрямки світосприйняття, про що свідчить хоч би традиційне дискурсивне її вживання – через фольклорні тексти замовлянь,вірувань, оповідей-міфів (у формі казки,. переказу, легенди, анекдоту), вербальних фрагментів весільних та інших обрядів, ритуальних дійств тощо.ukтурецька моваіндикаторкультурна орієнтаціяетносArticle