Номінативні речення в художньому тексті: лінгвопрагматичний аспект (на матеріалі роману Ґ. Мюссо «Central Park»)
Альтернативна назва
Nominative sentences in the literary text: linguopragmatic aspect (based on the novel “Central Park” by G. Musso)
Вантажиться...
Дата
2025
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2307-4604
E-ISSN
2518-7627
Назва тому
Видавець
Астропринт
Анотація
У статті досліджується функціонування номінативних речень у французькому художньому дискурсі на матеріалі роману Ґійома Мюссо «Central Park» в аспекті їхньої ролі в інтенсифікації емоційно-прагматичного навантаження тексту. Номінативні речення — комунікативно завершені, синтаксично незалежні односкладні конструкції, побудовані лише на іменникових (або субстантивованих) структурах, без дієслівного предиката. Виявлено, що в романі Ґ. Мюссо використано поширені і непоширені номінативні речення таких семантичних груп: буттєві (екзистенційні), власне-номінативні і оцінні номінативні речення. Вживаність номінативних речень пов’язана з гібридним характером жанру роману, його приналежністю до психологічного трилеру з елементами детективу та психологічної драми. Продемонстровано, що буттєві номінативні конструкції відіграють визначальну роль у створенні візуальності, що формує загальну атмосферу роману, сприяє відтворенню динамізму подій, загальної психологічної напруги. Домінуючим засобом інтерпретації дійсності, фіксації деталей простору є зорове сприйняття, завдяки чому створюється ефект «візуальної присутності». Акцентовано на ролі номінативних речень у створенні кінематографічного ефекту, а саме фрагментарності, «змонтованості» описів місця подій. Зорові «зупинки-кадри», що репрезентовані номінативними реченнями, фіксують мить, аби посилити емоційне або психологічне напруження, створюючи ефект саспенсу. Продемонстровано, що власне-номінативні речення в романі Ґ. Мюссо виконують функцію кадрового маркування простору та часу. Виявлено, що оцінні номінативні речення слугують засобом вираження суб’єктивного ставлення персонажів до предметів, об’єктів, оточення, ситуації. Завдяки таким реченням передається внутрішній стан персонажів, підсилюється внутрішнє напруження, атмосфера невизначеності. Підкреслено, що номінативні речення є засобом актуалізації психологічного ландшафту персонажів, уможливлюючи візуалізацію внутрішнього стану через фрагментарні, статичні образи, що сприяє драматизації сприйняття, згущенню емоційного фону, а також відтворенню стану емоційно-психологічної напруги.
The article examines the functioning of nominative sentences in French artistic discourse, based on the novel “Central Park” by Guillaume Musso, in terms of their role in intensifying the emotional and pragmatic intensity of the text. Nominative sentences are communicatively complete, syntactically independent mononuclear constructions, built only on noun (or substantivized) structures, without a verbal predicate. It is revealed that in the novel by G. Musso extended and unextended nominative sentences of the following semantic groups are used: existential nominative sentences, nominative sentences in the strict sense of word and evaluative nominative sentences. The frequent use of nominative sentences is associated with the hybrid nature of the novel’s genre and its classification as a psychological thriller with elements of detective and psychological drama. It is demonstrated that existential nominative constructions play a key role in creating visuality, which forms the general atmosphere of the novel, contributes to the reproduction of the dynamism of events and general psychological tension. Visual perception serves as the dominant means of interpreting reality and capturing spatial details, which creates an effect of “visual presence”. The role of nominative sentences in generating a cinematic effect (fragmentariness, “montage” of descriptions of the setting) is emphasized. Visual “stop-frames”, represented by nominative sentences, fix a moment to heighten emotional or psychological tension, creating the effect of suspense. It is demonstrated that the nominative sentences in the strict sense of word in the novel by G. Musso perform the function of frame marking of space and time. It is revealed that evaluative nominative sentences serve as a means of expressing the subjective attitude of characters to objects, environment and situation, convey the inner state of characters, and intensify internal tension and atmosphere of uncertainty. It is revealed that nominative sentences are a means of actualizing the psychological landscape of the characters, enabling the visualization of the inner state through fragmentary, static images, which contributes to the dramatization of perception, the intensification of emotional atmosphere and the creation of emotional and psychological tension.
The article examines the functioning of nominative sentences in French artistic discourse, based on the novel “Central Park” by Guillaume Musso, in terms of their role in intensifying the emotional and pragmatic intensity of the text. Nominative sentences are communicatively complete, syntactically independent mononuclear constructions, built only on noun (or substantivized) structures, without a verbal predicate. It is revealed that in the novel by G. Musso extended and unextended nominative sentences of the following semantic groups are used: existential nominative sentences, nominative sentences in the strict sense of word and evaluative nominative sentences. The frequent use of nominative sentences is associated with the hybrid nature of the novel’s genre and its classification as a psychological thriller with elements of detective and psychological drama. It is demonstrated that existential nominative constructions play a key role in creating visuality, which forms the general atmosphere of the novel, contributes to the reproduction of the dynamism of events and general psychological tension. Visual perception serves as the dominant means of interpreting reality and capturing spatial details, which creates an effect of “visual presence”. The role of nominative sentences in generating a cinematic effect (fragmentariness, “montage” of descriptions of the setting) is emphasized. Visual “stop-frames”, represented by nominative sentences, fix a moment to heighten emotional or psychological tension, creating the effect of suspense. It is demonstrated that the nominative sentences in the strict sense of word in the novel by G. Musso perform the function of frame marking of space and time. It is revealed that evaluative nominative sentences serve as a means of expressing the subjective attitude of characters to objects, environment and situation, convey the inner state of characters, and intensify internal tension and atmosphere of uncertainty. It is revealed that nominative sentences are a means of actualizing the psychological landscape of the characters, enabling the visualization of the inner state through fragmentary, static images, which contributes to the dramatization of perception, the intensification of emotional atmosphere and the creation of emotional and psychological tension.
Опис
Ключові слова
номінативні речення, прагматична функція, художній текст, французька мова, Ґійом Мюссо, nominative sentences, pragmatic function, French language, literary text, Guillaume Musso
Бібліографічний опис
Марінашвілі М. Д. Номінативні речення в художньому тексті: лінгвопрагматичний аспект (на матеріалі роману Ґ. Мюссо «Central Park») / М. Д. Марінашвілі, А. С. Єпіфанова // Записки з романо-германської філології : зб. наук. пр. – Одеса : Астропринт, 2025. – Вип. 1(54). – С. 220–231.
УДК
811.133.1’367