New theory of traditionnal and social media practices: features and restrictions in today’s Ukrainian society

Ескіз
Дата
2017
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
The paper deals with new theoretical understanding of communicative and media practices as background social practices, non-reflexive everyday routines, as ways of consumption of media and participation in them and also as constructors of private and public sphere. Such theoretical approach enables to disclosure ambivalent communicative and social shifts engendered by globalizing and crisis processes in contemporary Ukraine. The ambiguity role of social media in today’s Ukrainian context is following: on the one hand they can be considered as creators of new communicative environment, new sociality that favored to finding of personal and national authenticity and on the other — they is transformed into the social field of information wars, political games and realization of economic interests of great Internet corporations. Thus, on social micro and macro levels such discrepant implications can be revealed: 1) False adaptive strategy of overcoming social atomism and personal isolation by virtual communicative practices: communications in social media generate new types of social ties: «weak social ties», as long as they don’ t further the creation of long personal relations for which a modern individual hasn’t time and emotional energy; 2) Escapist model of «flight into communication» by means of TV media practices, Internet communications and mobile phones; 3) Emergence of «phatic» communications keeping up social ties and interactions without transfer of information, but only as a way of social support and joining; 4) Hiding or transformation of self-identity by authentication with a «significant» person in the situations of personal and social crises by means of Internet communications; 5) Processes of «thingification» of media and «mediation» of things; 6) Constantly «keeping in touch» by means of new communicative practices also provides to modern narcissistic person to avoid close emotional contacts and meanwhile to satisfy a need for continuous demonstration of self and continuous search of love from others.
В роботі розглядається нове теоретичне розуміння комунікативної та медіапрактики як фонової соціальної практики, не рефлексивних повсякденних процедур, як шляхів споживання засобів масової інформації та участі в них, а також як конструкторів приватної та публічної сфери. Такий теоретичний підхід дозволяє розкрити амбівалентні комунікативні та соціальні зрушення, викликані глобалізацією та кризовими процесами в сучасній Україні. Двозначність ролі соціальних мереж у сучасному українському контексті полягає в наступному: з одного боку, вони можуть розглядатися як творці нового комунікативного середовища, нової соціальності, яка сприяє виявленню особистої та національної автентичності, а з іншого — вони перетворюються на соціальне поле інформаційних воєн, політичних ігор та реалізацію економічних інтересів великих інтернет-корпорацій. Таким чином, на соціальному мікро- та макрорівні можна виявити такі невідповідні наслідки: 1) хибна адаптивна стратегія подолання соціального атомізму та особистої ізоляції віртуальними комунікативними практиками: комунікації в соціальних мережах створюють нові типи соціальних зв'язків: «слабкі соціальні зв'язки», оскільки вони не сприяють створенню довгих особистих відносин, для яких сучасна людина не має часу й емоційної енергії; 2) ескапістська модель «польоту до комунікації» за допомогою практик телевізійних медіа, інтернет-комунікацій та мобільних телефонів; 3) поява «фатичних» зв'язків, що підтримують соціальні зв'язки та взаємодії без передачі інформації, але лише як спосіб соціальної підтримки та приєднання; 4) приховування або трансформація самоідентифікації шляхом самовизначення зі «значущою» особистістю в ситуаціях особистісних та соціальних криз через засоби інтернет-комунікації; 5) процеси «речовизації» засобів масової інформації та «медіатизація» речей; 6) постійно «підтримуваний зв'язок» за допомогою нових комунікативних практик також надає сучасній нарцисичній людині можливість уникнути близьких емоційних контактів і, тим часом, задовольнити потребу постійної демонстрації самосвідомості та безперервного пошуку любові з боку інших.
В статье рассматривается новое теоретическое понимание коммуникативных и медийных практик как фоновых социальных практик, нерефлексивных повседневных процедур, способов использования средств массовой информации и участия в них, а также как конструкторов частной и общественной сферы. Такой теоретический подход позволяет раскрывать амбивалентные коммуникативные и социальные сдвиги, вызванные глобализационными и кризисными процессами в современной Украине. Неоднозначная роль социальных медиа в сегодняшнем украинском контексте заключается в следующем: с одной стороны, их можно рассматривать как создателей новой коммуникативной среды, новой социальной общности, которая способствует установлению личной и национальной идентичности, а с другой — они превращаются в социальное поле информационных войн, политических игр и реализации экономических интересов крупных интернет-корпораций. Таким образом, на социальном микро- и макроуровне можно выявить такие несоответствующие последствия: 1) ложная адаптивная стратегия преодоления социального атомизма и личной изоляции посредством виртуальных коммуникативных практик: коммуникации в социальных сетях порождают новые типы социальных связей: «слабые социальные связи», поскольку они не способствуют созданию длительных личных отношений, для которых современный человек не имеет времени и эмоциональной энергии; 2) эскапистская модель «бегства в коммуникацию» с помощью телевизионных средств массовой информации, интернет-коммуникаций и мобильных телефонов; 3) появление «фатических» коммуникаций, поддерживающих социальные связи и взаимодействия без передачи информации, но только как способ социальной поддержки и присоединения; 4) скрытие или трансформация самоидентификации путем самоопределения со «значимым» человеком в ситуациях личного и социального кризисов посредством интернет-коммуникаций; 5) процессы «овеществления» медиан «медиации» вещей; 6) постоянное «поддержание связи» посредством новых коммуникативных практик также предоставляет современному нарциссическому человеку возможность избегать близких эмоциональных контактов и тем временем удовлетворять потребность в непрерывной демонстрации себя и непрерывном поиске любви от других.
Опис
Ключові слова
communicative practices, weak social ties, social media, phatic communication, «fight into communication», комунікативні практики, слабкі соціальні зв'язки, соціальні медіа, фактична комунікація, «втеча до комунікації», коммуникативные практики, слабые социальные связи, социальные медиа, фатическая коммуникация, «бегство в коммуникацию»
Бібліографічний опис
Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Herald
DOI
ORCID:
УДК