Парадокс «легальності-нелегальності партизана» К. Шмітта та його значення для розуміння військових конфліктів у сучасній світ-системі

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorОгаренко, Євген Семеновичuk
dc.contributor.authorOharenko, Yevhen S.en
dc.date.accessioned2024-06-05T04:20:27Z
dc.date.available2024-06-05T04:20:27Z
dc.date.issued2024
dc.description.abstractУ статті аналізується парадокс «легальності-нелегальності партизана», що розглядається в роботі К. Шмітта «Теорія партизана», яка була написана у 1962 році. Сьогодні проблема статусу партизана як суб’єкта політичних процесів набуває великого значення у зв’язку із геополітичними трансформаціями у світі після розпаду СРСР і особливо з подіями початку ХХІ століття, такими як «арабська весна», україно-російська війна, активізація терористичних угрупувань у секторі Газа. К. Шмітт визначає телуричну природу партизана, діяльність якого не є легальною з точки зору міждержавних відносин. Фігура партизану уособлює збройну силу, що не належить до регулярної армії, а тому розглядається як звичайний злочинець. Але «партизан», за К. Шміттом, є політичною, а не кримінальною фігурою, і з огляду на її роль у революційних і національно-визвольних війнах ХХ століття, фігурою значущою. Це поступово змінювало статус партизана як фігури одночасно і легальної і нелегальної, що знайшло своє відбиття навіть у міжнародно-правових документах, зокрема у чотирьох Женевських конвенціях 1949 року, які розширили коло осіб, що прирівняні до регулярних бійців. Сьогоднішній терорист, за К. Шміттом, є останньою (після «глобального партизана» як бійця світової соціалістичної революції) сходинкою еволюції партизана, якому технічний і індустріальний прогрес надав нових можливостей, але його статус у сьогоденні і майбутньому залишається проблемним питанням. Це пов’язано з тим, що сучасні війни виходить з-під контролю самих держав, скасовуючи інституційні «регулярні» відносини між урядами, арміями та народами і, мобілізуючи так звані «меншості» (етнічні, релігійні, інші). Фрагментація сучасних демократичних суспільств на підстави боротьби за розширення особистісних прав, до якої на початку ХХІ століття додалася сегментація суспільної комунікації на інтернет-спільноти, робить державні органи залежними від суспільних настроїв, від масової психології. І це стосується не лише Європи і США, а й низки країн Сходу, що стали на шлях вестернізації, зокрема, Туніс, Єгипет, де й почалася «арабська весна». З іншого боку «ідейний моноцентризм» у вигляді «ісламського фундаменталізму» як державної ідеології (Іран) або як виправдання тероризму («Хамас») при наявності «зовнішнього ворога» в обличчі США або його союзників (Ізраїль) створює сприятливі умови для діяльності партизансько-терористичних збройних формувань. uk
dc.description.abstractThe article analyzes the paradox of “legality-non-legality of the partisan”, which is seen in K. Schmitt’s work “The Theory of the Partisan,” which was written in 1962. But the problem of the status of the partisan as a subject of political processes is gaining great significance today in connection with geopolitical transformations in the world after the collapse of the USSR and especially with the beginning of the 21st century, such as the “Arab Spring”, Ukrainian-Russian war, activation of terrorist groups near the Gaza Strip. K. Schmitt emphasizes the telluric nature of the partisan, which makes it an illegal, from the point of view of interstate relations, an armed force that does not belong to the regular army, and therefore is treated as a common criminal. But the partisan, according to K. Schmitt, is a political, not a criminal figure, and given its role in the revolutionary and national liberation wars of the 20th century, a significant figure. This gradually changed the status of the partisan as both a legal and illegal figure, which was reflected even in international legal documents, in particular in the four Geneva Conventions of 1949, which expanded the circle of persons equated to regular fighters. Today's terrorist, according to K. Schmitt, is the last step (after the "global partisan" as a fighter of the world socialist revolution) in the evolution of the partisan, who was given new opportunities by technical and industrial progress, but his status in the present and future remains a problematic issue. This is due to the fact that modern wars go beyond the control of the states themselves, canceling the institutionalized "regular" relations between governments, armies and peoples, and mobilizing the so-called "minorities" (ethnic or religious). The fragmentation of modern democratic societies on the basis of the struggle for the expansion of personal rights, to which the segmentation of public communication into Internet communities was added at the beginning of the 21st century, makes state bodies dependent on public sentiments and mass psychology. And this applies not only to Europe and the USA, but also to a number of countries of the East that have embarked on the path of Westernization, in particular, Tunisia, Egypt, where the "Arab Spring" began. On the other hand, "ideological monocentrism" in the form of "Islamic fundamentalism" as a state ideology (Iran) or as a justification for terrorism (“Hamas”) in the presence of an "external enemy" in the form of the United States or its allies (Israel) creates favorable conditions for the activity of partisan terrorist armed formations.en
dc.identifier.citationОгаренко Є. С. Парадокс «легальності-нелегальності партизана» К. Шмітта та його значення для розуміння військових конфліктів у сучасній світ-системі / Є. С. Огаренко // Міжнародні та політичні дослідження. – 2024. – Вип. 37. – С. 87–96.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/2707-5206.2024.37.8
dc.identifier.e-issn2707-5214
dc.identifier.issn2707-5206
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0002-0015-032X
dc.identifier.urihttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/38291
dc.language.isouk
dc.publisherГельветикаuk
dc.subjectпарадоксuk
dc.subjectпартизанuk
dc.subjectлегальністьuk
dc.subjectсвіт-системаuk
dc.subjectвійськовий конфліктuk
dc.subjectparadoxen
dc.subjectpartisanen
dc.subjectlegalityen
dc.subjectworld-systemen
dc.subjectmilitary conflicten
dc.subject.udc32:165:168.4
dc.titleПарадокс «легальності-нелегальності партизана» К. Шмітта та його значення для розуміння військових конфліктів у сучасній світ-системіuk
dc.title.alternativeThe paradox of “legality-non-legality of the partizan” by K. Schmitt and its importance for understanding military conflicts in the modern world-systemen
dc.typeArticleen
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
87-96.pdf
Розмір:
257.72 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Міжнародні та політичні дослідження