Методи уніфікації норм у сучасному міжнародному праві
Вантажиться...
Дата
2018
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Уніфікація нормативної складової частини є важливим компонентом взаємодії міжнародного та національного права. Цей процес є універсальним для всіх галузей сучасного міжнародного права, а традиційна локалізація проблеми уніфікації в межах виключно доктрини міжнародного приватного права стає методологічно й змістовно некоректною. Значною мірою це пояснюється тим, що змінюється співвідношення між колізійною та матеріально-правовою складовими частинами сучасного міжнародного приватного права. Не лише вирішення колізій у відносинах з іноземним елементом, але й створення уніфікованих матеріально-правових норм, що безпосередньо регулюють різні аспекти приватноправової сфери, підтверджує належність таких правових інструментів до сфери, яка традиційно стосується предмета міжнародного публічного права, і способи формування таких норм є складовими частинами публічно-правового виміру міжнародного права. Ця дуалістичність предмета зумовлює потребу методологічної конвергенції, одним із проявів якої стає визнання універсальної природи нормативної уніфікації в міжнародному праві. Цим пояснюється актуальність концептуалізації міжнародно-правової уніфікації саме як універсальної моделі розвитку міжнародного права загалом. Такий предмет дослідження обтяжений доктринальними обмеженнями, що відображають усталеність уявлень про дисциплінарну специфічність уніфікації
Unification is considered as a universal mechanism for the development of international law. The thesis about the diversity of its methods in the conditions of increasing globalization processes and the formation of autonomous legal systems of integration associations is substantiated. The activities of international courts and international organizations are becoming the institutional basis for new unification methods. The paradigm of transnational law enables highlighting importance of unification as a factor in the formation of pluralism of legal regimes.
Unification is considered as a universal mechanism for the development of international law. The thesis about the diversity of its methods in the conditions of increasing globalization processes and the formation of autonomous legal systems of integration associations is substantiated. The activities of international courts and international organizations are becoming the institutional basis for new unification methods. The paradigm of transnational law enables highlighting importance of unification as a factor in the formation of pluralism of legal regimes.
Опис
Ключові слова
уніфікація міжнародного права, взаємодія міжнародного та національного права, методи уніфікації, транснаціональне право, правова глобалізація, unification of international law, interaction of international and national law, methods of unification, transnational law, legal globalization
Бібліографічний опис
Visegrad Journal on Human Rights