Штучний інтелект: суб’єкт чи об’єкт цивільних правовідносин?

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorМатвєєв, В. Ю.uk
dc.contributor.authorMatvіeiev, V. Yu.en
dc.date.accessioned2025-05-06T11:27:35Z
dc.date.available2025-05-06T11:27:35Z
dc.date.issued2025
dc.description.abstractСтаття присвячена аналізу правового статусу штучного інтелекту у цивільних правовідносинах, що є одним із найбільш дискусійних питань у правничій сфері. Розглядаються сучасні підходи до визначення суб’єктності штучного інтелекту, а також проблематика відповідальності за його автономні дії. У статті наведений комплексний аналіз існуючих теоретичних підходів до визначення правового статусу ШІ, зокрема розглянуто об’єктний, суб’єктний та гібридний підходи, що використовуються у правовій доктрині. Увагу приділено проблематиці відповідальності за автономні дії ШІ, що є критично важливим аспектом у контексті цивільних правовідносин. Визначено, що національне законодавство України наразі не містить чітких норм, які б регулювали питання правосуб’єктності штучного інтелекту або розподілу юридичної відповідальності за шкоду, завдану автономними системами. Проаналізовано підходи, що застосовуються в міжнародній практиці, зокрема в Європейському Союзі (AI Act, 2021), США (Algorithmic Accountability Act, 2022). На основі аналізу судової практики, включаючи справи, пов’язані із використанням автономних транспортних засобів та алгоритмічних систем прийняття рішень (зокрема кейс Uber (2018) та випадок дискримінаційного алгоритму Amazon), визначено ключові правові виклики, пов’язані із правовим статусом ШІ. Досліджено концепцію «цифрової особистості», запропоновану у працях західних вчених, як потенційний варіант правової класифікації ШІ. Також сформульовано пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази України у сфері регулювання штучного інтелекту. Запропоновано розробку спеціального Закону України «Про штучний інтелект», який би визначав рівні автономності ШІ-систем, механізми розподілу відповідальності між розробниками, користувачами та власниками, а також систему державного контролю за високоризиковими ШІ-технологіями. Окремо наголошено на необхідності гармонізації українського законодавства із нормами ЄС у сфері регулювання штучного інтелекту. Зроблено висновок, що найбільш доцільним підходом для правового регулювання штучного інтелекту є гібридна модель, яка передбачає поєднання автономності ШІ з елементами юридичного контролю з боку людини. uk
dc.description.abstractThe article is devoted to the analysis of the legal status of artificial intelligence (AI) in civil legal relations, which is one of the most debated issues in the legal field. It examines modern approaches to determining AI’s legal subjectivity, as well as the problem of liability for its autonomous actions. The article presents a comprehensive analysis of existing theoretical approaches to defining the legal status of AI, particularly considering the object-based, subject-based, and hybrid approaches used in legal doctrine. Special attention is given to the issue of liability for AI’s autonomous actions, which is a critically important aspect in the context of civil legal relations. It is determined that Ukraine’s national legislation currently lacks clear provisions regulating the legal subjectivity of AI or the distribution of legal responsibility for damage caused by autonomous systems. The study analyzes approaches applied in international practice, particularly within the European Union (AI Act, 2021) and the United States (Algorithmic Accountability Act, 2022). Based on the analysis of judicial practice, including cases related to the use of autonomous vehicles and algorithmic decision-making systems (such as the Uber case (2018) and Amazon’s discriminatory hiring algorithm case), the article identifies key legal challenges associated with AI’s legal status. The concept of “digital personality,” proposed in the works of Western scholars, is explored as a potential legal classification for AI. The article also formulates proposals for improving Ukraine’s regulatory framework in the field of AI governance. It suggests the development of a special law, “On Artificial Intelligence,” which would define levels of AI system autonomy, mechanisms for distributing liability among developers, users, and owners, as well as a system of state oversight for high-risk AI technologies. Special emphasis is placed on the need to harmonize Ukrainian legislation with EU standards in the field of AI regulation. The study concludes that the most appropriate approach to the legal regulation of artificial intelligence is the hybrid model, which combines AI autonomy with elements of legal oversight by humans.en
dc.identifier.citationМатвєєв В. Ю. Штучний інтелект: суб’єкт чи об’єкт цивільних правовідносин? / В. Ю. Матвєєв // Правова держава. – 2025. – № 57 : До 160-річчя ОНУ імені І. І. Мечникова. – С. 173–179.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.18524/2411-2054.2025.57.325396
dc.identifier.issn2411-2054
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0009-0009-8141-7150
dc.identifier.urihttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/41239
dc.language.isouk
dc.publisherФеніксuk
dc.subjectштучний інтелектuk
dc.subjectцивільні правовідносиниuk
dc.subjectсуб’єкт праваuk
dc.subjectправосуб’єктністьuk
dc.subjectюридична відповідальністьuk
dc.subjectartificial intelligenceen
dc.subjectlegal personalityen
dc.subjectliabilityen
dc.subjectelectronic personhooden
dc.subjectAI regulationen
dc.subjectcomparative lawen
dc.subject.udc004.8:347.122
dc.titleШтучний інтелект: суб’єкт чи об’єкт цивільних правовідносин?uk
dc.title.alternativeArtificial intelligence: subject or object of civil legal relations?en
dc.typeArticleen
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
173-179.pdf
Розмір:
272.57 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Правова держава