Паланковий устрій Чорноморського козацького війська
Вантажиться...
Дата
2022
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2519-2523
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Мета статті полягає у висвітленні локальної проблематики відродження паланкового устрою, властивого для земель Запорозької Січі в Очаківському степу під час перебування Чорноморського війська. На основі опублікованих матеріалів Державного архіву Краснодарського краю та досліджень П. Короленка проаналізовано адміністративно-територіальний устрій Чорноморського війська під час його перебування в Буго-Дністровському межиріччі (1790-1792 рр.) та охарактеризовано функціональні обов’язки паланкового полковника. Нижня частина Очаківського степу, Буго-Дністровське межиріччя, під час перебування на ній Чорноморського війська, була розділена на три паланки – Подністрянську (центральну), Березанську та Кінбурнську на чолі з паланковими полковниками зі старшинами-помічниками.
Паланковий полковник відповідав за збереження військового майна та за збільшення прибутків, що надходили до військової скарбниці. Через лісників він охороняв військові ліси, відпускаючи жителям деревину лише для облаштування будинків; віддавав на відкуп частину риболовних заводів та продаж спиртних напоїв стороннім особам із внесенням відкупу у військову казну, орендував «стороннім людям» вільну землю під випас худоби, збирав податок з циган, що ночували на військовій території тощо. Він втілював у паланці владу Коша, власне – владу козацької громади.
The purpose of the article is to highlight the local problems of the revival of the palanka system, peculiar to the lands of Zaporozhian Sich in the Ochakiv steppe during the stay of the Black Sea Cossack Army. On the basis of the published materials of the State Archive of the Krasnodar Territory and the researches of P. Korolenko, the administrative-territorial structure of the Black Sea Cossack Army during its stay in the Bugo-Dniester borderland (1790-1792) was analyzed and the functional duties of a palanquin colonel were characterized. The lower part of the Ochakiv Steppe, the Bugo-Dniester confluence, during the stay of the Black Sea Cossack Army, was divided into three palanquins – Podnistrian (central), Berezan and Kinburn, headed by palanquin colonels with assistant foremen. The palanka colonel was responsible for the preservation of military property and for increasing the revenues that went to the military treasury. Through the foresters, he protected the military forests, releasing wood to the residents only for building houses; sold part of the fishing factories and sold alcoholic beverages to outsiders with payment of the purchase price to the military treasury, leased free land to "outsiders" for cattle grazing, collected a tax from gypsies who spent the night on military territory, etc. He embodied in the palanquin the power of Kosh, in fact, the power of the Cossack community.
The purpose of the article is to highlight the local problems of the revival of the palanka system, peculiar to the lands of Zaporozhian Sich in the Ochakiv steppe during the stay of the Black Sea Cossack Army. On the basis of the published materials of the State Archive of the Krasnodar Territory and the researches of P. Korolenko, the administrative-territorial structure of the Black Sea Cossack Army during its stay in the Bugo-Dniester borderland (1790-1792) was analyzed and the functional duties of a palanquin colonel were characterized. The lower part of the Ochakiv Steppe, the Bugo-Dniester confluence, during the stay of the Black Sea Cossack Army, was divided into three palanquins – Podnistrian (central), Berezan and Kinburn, headed by palanquin colonels with assistant foremen. The palanka colonel was responsible for the preservation of military property and for increasing the revenues that went to the military treasury. Through the foresters, he protected the military forests, releasing wood to the residents only for building houses; sold part of the fishing factories and sold alcoholic beverages to outsiders with payment of the purchase price to the military treasury, leased free land to "outsiders" for cattle grazing, collected a tax from gypsies who spent the night on military territory, etc. He embodied in the palanquin the power of Kosh, in fact, the power of the Cossack community.
Опис
Ключові слова
Чорноморське козацьке військо, Буго-Дністровське межиріччя, паланка, паланковий полковник, функціональні обов’язки, Black Sea Cossack Army, Bugo-Dniester interfluve, palanka, palanka colonel, functional duties
Бібліографічний опис
Ложешник О. Паланковий устрій Чорноморського козацького війська / О. Ложешник // Чорноморська минувшина: записки Відділу історії козацтва на Півдні України. – 2022. – Вип. 17. – С. 110–116.
УДК
94(477.74):325.52:355.311''1790/1793''