Назви воза в говірках Одещини і Миколаївщини: спільне і відмінне
Альтернативна назва
Names for the wagon in the dialects of Odesa and Mykolaiv regions: common and distinct features
Вантажиться...
Дата
2026
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2414-0627
E-ISSN
2415-7562
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
У статті розглянуто назви воза у двох суміжних поліетнічних областях — Одеській і Миколаївській на матеріалі відповідних діалектних словників. При досить широкому ареалогічному дослідженні традиційних транспортних назв південний регіон України залишився досі поза увагою науковців, і метою нашої роботи є скасування цієї лакуни. Наше порівняння номінацій воза на Одещині і Миколаївщині репрезентує значні відмінності, які стосуються головним чином лінгварію, семантичної сторони, а також кількості зафіксованих транспортних назв, хоча і незначної (33–38). У говірках Бузько-Інгульського межиріччя наявні такі фонетичні, лексичні, словотвірні варіанти назв, яких немає на Одещині: васаж, каруцика, драб, драби, тарка, кочія, ленійка, полугарбок, фіра та ін. Спільних вокабул нараховано 5 (васаг, каруца, балагура, мажара, водовозня).
За функціональною ознакою в обох регіонах вози використовують: 1) для перевезення людей (біда, бєдка, качалка, дріжки та ін.). 2) для пересування вантажів; вантажні, у свою чергу, можна поділити на три групи: а) для перевезення снопів, соломи та ін. (безтарка, мажара, шарабан, драбинчак); б) для транспортування різних лісоматеріалів (биндір, тарбан, тічка, коток, розпуски); в) для перевезення зерна, солі та інших сипких матеріалів (бестарник, балагура, мажара). В основному з-поміж них переважають поліфункціональні вози, але є й монофункціональні, спеціалізовані (молошник, водовозка, котига). За лінгвістичними параметрами — наявні запозичені найменування (васага, каруца, мажара, камньон та ін.), а також питомі, власні (возовик, тарка, молошник та ін.). Однією з важливіших лінгвістичних ознак є монолексемність, і навіть аналітичні дволексемні найменування шляхом універбації стають синтетичними, однолексемними (літерний віз — літерняк, драбинчастий віз — драбинчак). Усі ці параметри характеризують номінації воза як етноспецифічні мовні одиниці, які зберігають наслідки культурної діяльності українського народу.
The article examines the names for the wagon in two adjacent multiethnic regions — Odesa and Mykolaiv — based on regional dialect dictionaries. Despite rather extensive areal research of traditional transportation terminology, the southern region of Ukraine has so far remained largely overlooked by scholars, and the aim of our work is to fill this gap. Our comparison of wagon nominations in Odesa and Mykolaiv reveals considerable differences, which concern mainly the linguistic form, the semantic component, as well as the number of recorded transportation names, though the difference is small (33–38). In the dialects of the Buh–Inhul interfluve, there exist phonetic, lexical, and word-formation variants that are absent in Odesa Region: vasazh, karutsyka, drab, draby, tarka, kochiia, leniika, poluharbok, fira, etc. Five shared vocabulary items were identified (vasah, karutsa, balahura, mazhara, vodovoznia). According to functional criteria, in both regions wagons are used: 1. for transporting people (bida, bedka, kachalka, drizhky, etc.); 2. for transporting goods. Cargo wagons, in turn, can be divided into three groups: a) for transporting sheaves, straw, etc. (beztarka, mazhara, sharaban, drabynchаk); b) for transporting various types of timber (byndir, tarban, tichka, kotok, rozpuskу); c) for transporting grain, salt, and other bulk materials (bestarnyk, balahura, mazhara). Most of these are multifunctional wagons, though monofunctional, specialized ones also exist (moloshnyk, vodovozka, kotyha). From a linguistic perspective, there are both borrowed names (vasaha, karutsa, mazhara, kamnion, etc.) and native ones (vozovyk, tarka, moloshnyk, etc.). One of the important linguistic characteristics is monolexemic structure; even analytical two-word names, through univerbation, become synthetic, single-word forms (liternyi viz → literniak; drabynchastyi viz → drabynchаk). All these parameters characterize wagon nominations as ethnospecific linguistic units that preserve the cultural heritage of the Ukrainian people.
The article examines the names for the wagon in two adjacent multiethnic regions — Odesa and Mykolaiv — based on regional dialect dictionaries. Despite rather extensive areal research of traditional transportation terminology, the southern region of Ukraine has so far remained largely overlooked by scholars, and the aim of our work is to fill this gap. Our comparison of wagon nominations in Odesa and Mykolaiv reveals considerable differences, which concern mainly the linguistic form, the semantic component, as well as the number of recorded transportation names, though the difference is small (33–38). In the dialects of the Buh–Inhul interfluve, there exist phonetic, lexical, and word-formation variants that are absent in Odesa Region: vasazh, karutsyka, drab, draby, tarka, kochiia, leniika, poluharbok, fira, etc. Five shared vocabulary items were identified (vasah, karutsa, balahura, mazhara, vodovoznia). According to functional criteria, in both regions wagons are used: 1. for transporting people (bida, bedka, kachalka, drizhky, etc.); 2. for transporting goods. Cargo wagons, in turn, can be divided into three groups: a) for transporting sheaves, straw, etc. (beztarka, mazhara, sharaban, drabynchаk); b) for transporting various types of timber (byndir, tarban, tichka, kotok, rozpuskу); c) for transporting grain, salt, and other bulk materials (bestarnyk, balahura, mazhara). Most of these are multifunctional wagons, though monofunctional, specialized ones also exist (moloshnyk, vodovozka, kotyha). From a linguistic perspective, there are both borrowed names (vasaha, karutsa, mazhara, kamnion, etc.) and native ones (vozovyk, tarka, moloshnyk, etc.). One of the important linguistic characteristics is monolexemic structure; even analytical two-word names, through univerbation, become synthetic, single-word forms (liternyi viz → literniak; drabynchastyi viz → drabynchаk). All these parameters characterize wagon nominations as ethnospecific linguistic units that preserve the cultural heritage of the Ukrainian people.
Опис
Ключові слова
назви воза, арельне дослідження, Одещина, Миколаївщина, порівняльний аналіз, names of the wagon, areal study, Odesa region, Mykolaiv region, comparative analysis
Бібліографічний опис
Стрій Л. І., Сеник Г. В. Назви воза в говірках Одещини і Миколаївщини: спільне і відмінне. Записки з українського мовознавства : зб. наук. пр. Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2026. Вип. 33. С. 45–62.
УДК
811.161.2ʼ282(477.73/.74)