Автореферати ФПСР (Психологічні науки)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Психологічні особливості емоційно-оцінного ставлення особистості до себе(2010) Крошка, Оксана Іванівна; Крошка, Оксана Ивановна; Kroshka, Oksana I.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, 2010. В дисертаційному дослідженні розглядаються психологічні особливості емоційно-оцінного ставлення особистості до себе. У дисертації представлено теоретичний та експериментальний аналіз проблеми становлення та структуризації емоційно-оцінного ставлення особистості до себе. На основі аналізу теоретико-методологічних робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників автором визначені основні підходи до проблеми суб’єктності, структури та якісних характеристик емоційно-оцінного ставлення особистості до себе, розроблений комплекс психометрично обґрунтованих методів і процедур дослідження емоційно-оцінного ставлення особистості до себе відповідно поставленій меті. Виявлена загальнопсихологічна п’ятикомпонентна модель емоційно- оцінного ставлення особистості до себе. Виділена теоретико-емпіричним шляхом на підставі урахування основних показників та п’яти провідних компонент глобальна загальнопсихологічна структура емоційно-оцінного ставлення особистості до себе, яка включає суб’єкт-об’єктну, суб’єкт-суб’єктну та амбітендентну підструктури. Виявлені особливості та динаміка емоційно-оцінного ставлення особистості до себе на сензитивних етапах онтогенетичного розвитку (14-18 років).Документ Розвиток лексико-семантичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку(Копіцентр "Персей", 2011) Соколова, Ганна Борисівна; Соколова, Анна Борисовна; Sokolova, Ganna B.В дисертаційному дослідженні розглядаються психологічні особливості розвитку лексико-семантичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. У дисертації представлено, що розв'язання поставлених завдань здійснюється в науці завдяки лінгвістичному, психолінгвістичному, філософському та психофізіологічному підходам. Особливої актуальності для теорії і практики набуває використання психолінгвістичної моделі породження мовлення, основу якої складає семантичний етап, виступаючий як базова структура операціонаяьної фази мовленнєво-мисленнєвого процесу. Експериментальне навчання дітей старшого дошкільного віку із ЗПР включало: розширення словникового обсягу із розвитком когнітивних структур; вдосконалення основних компонентів значення; розвиток відносин дериватів. Напрями роботи передбачали включення мовленнєвого матеріалу в задані мовні ситуації, в структури контекстів різних рівнів (словосполучення, речення, текст). Запропонована система у своєму змісті має наступні шляхи: розширення словника в єдності з виробленням когнітивної стратегії іменування, з освоєнням системи сенсорних еталонів; розширення словотворчого світогляду - звернення до структурно- семантичного аналізу складу слів, застосування прийомів порівняння і узагальнення слів за загальним компонентом структури з виділенням загальних моментів в значенні. За результатами дослідження після проведеного формувального впливу виявлені суттєві позитивні зміни у розвитку пізнавальної активності дошкільників, яку розглянуто як психологічне підґрунтя становлення лексико-семантичної сторони мовлення.Документ «Психолого-педагогічні засади об’єктивності оцінювання вчителем успішності навчальної діяльності школярів»(Астропринт, 2002) Погрібна, Олена Дмитрівна; Погребная, Елена Дмитриевна; Pogribna, Olena D.Дисертація присвячена дослідженню проблем формування та функціонування механізму оцінювання успішності шкільної діяльності, формування шкільної відмітки як об’єктивного показника рівня навчання та як цінності у свідомості педагога та учня. У роботі визначена значущість впливу психологічних, особистісних особливостей учнів та педагогів на об’єктивність та значення шкільних відміток для учасників педагогічного процесу, розроблені методичні принципи, що підвищують ефективність оцінювання в педагогічній практиці. У дослідженні обгрунтовується оригінальна гіпотеза, яка визначає відмітку інтегральним показником, що відбиває не тільки рівень знань учнів, але й наявність у вчителів суб’єктивних шкал оцінювання та психологічної стійкості учнів до ситуації опитування. Дослідження доводить, що суб’єктивізм вчителів та стійкість учнів визначено низкою особистісних особливостей і тактикою (стилем) оціночної діяльності вчителя. Розроблено оригінальну методику опитування та анкетування вчителів, учнів та їхніх батьків.Документ Особливості психологічного захисту в системі взаємодії батьків і дітей із затримкою психічного розвитку.(ТОВ Копіцентр "Персей", 2011) Митрофанова-Керсанова, Лариса Анатоліївна; Mitrofanova-Kersanova, Larisa A.В дисертаційному дослідженні розглядаються особливості психологічного захисту в системі взаємодії батьків і дітей із затримкою психічного розвитку. У дисертації представлено теоретичний та емпіричний аналіз проблеми взаємозв'язку стилів виховання та основних механізмів психологічного захисту у батьків і дітей із затримкою психічного розвитку та інших дорослих членів сім'ї, які мають позитивне і негативне значення для дитини. Дослідження проблеми формування психологічного захисту дитини із затримкою психічного розвитку дозволило встановити, що засвоєння і переживання дітьми даної категорії доступного спостереженню захисної поведінки батьків не призводить до безпосереднього копіювання відповідних механізмів психологічного захисту, а знаходить своє віддзеркалення в генезисі захисних механізмів іншої якості, що свідчить про складний характер інтеріоризації дітьми батьківського впливу. На становленні системи психологічного захисту дитини відбиваються захисні особливості всіх категорій дорослих членів сімї, але найбільшу роль грає захисна поведінка батьків і негативно значущих дорослих. Мова йде про вихователів, які, незалежно від наявності або відсутності у дитини позитивних відчуттів до них, викликають у неї сильні негативні переживання (тривогу, страх, небажання спілкуватися).