08. Факультет математики, фізики та інформаційних технологій
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 08. Факультет математики, фізики та інформаційних технологій за browse.metadata.type "Autoreferates"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Моделювання свiтiння низькометалiчних зон H II, якi оточують областi спалахового зореутворення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Кошмак, Iгор Олександрович; Кошмак, Игорь Александрович; Koshmak, Igor O.Кошмак I. О. Моделювання свiтiння низькометалiчних зон H II, якi оточують областi спалахового зореутворення. – Квалiфiкацiйна наукова праця на правах рукопису. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата фiзико-математичних наук за спецiальнiстю 01.03.02 – астрофiзика, радiоастрономiя. – Одеський нацiональний унiверситет iм. I. I. Мечникова Мiнiстерства освiти i науки України, Одеса, 2018. Дисертацiя присвячена розробцi методу мультикомпонентного фотоiонiзацiйного моделювання свiтiння (МФМС) низькометалiчних зон H II, якi оточують областi спалахового зореутворення, та застосуванню цього методу для дослiдження блакитних компактних карликових галактик (БККГ). Складну структуру зони H II подiлено на внутрiшнi та зовнiшнi компоненти. Внутрiшнiми компонентами є зона вiльного поширення супервiтру та каверна супервiтру, а зовнiшнiми – густий шар газу, виметений прямою ударною хвилею, та незбурена гiдродинамiчно частина зони H II, де формується бiльшiсть спостережуваних сильних емiсiйних лiнiй. Моделi компонентiв розраховувалися у припущеннi сферичної симетрiї, фотоiонiзацiя газу в них спричинена iонiзуючими квантами як прямого, так i дифузного iонiзуючого випромiнювання, потоки яких розраховувалися пiд час моделювання за допомогою рiвнянь перенесення випромiнювання, якi враховують всi важливi процеси у зонi H II, якi це перенесення спричиняють. Дифузне iонiзуюче випромiнювання розраховувалося у наближеннi outward only. Отримано сумарнi зорянi спектри лайманiвського континууму (Lyc-спектри), загальну кiлькiсть iонiзуючих квантiв, хiмiчний вмiст елементiв, якi надходять в оточуюче середовище внаслiдок дiї супервiтру та вибухiв наднових, темп втрати маси спалахом зореутворення та механiчну свiтнiсть супервiтру в зонi його вiльного поширення, якi визначалися за допомогою еволюцiйно-популяцiйного моделювання еволюцiї областi зореутворення з врахуванням обертання WR-зiр. В областi вiльного поширення супервiтру хiмiчний вмiст визначено за допомогою еволюцiйно-популяцiйних моделей синтезу областi зореутворення. Хiмiчний вмiст розрiдженого газу в кавернi супервiтру визначався усередненням за масою значень вмiсту в областi зореутворення та в зовнiшнiх компонентах, оскiльки враховується випаровування газу iз зовнiшнiх компонентiв у каверну. Декремент значень хiмiчного вмiсту елементiв O, Ne, S, Ar, Fe брався з аналiзу хiмiчного вмiсту зон H II у БККГ, отриманого Iзотовим та iн. 1994–2005, також враховувалася залежнiсть N/H–O/H. Для визначення радiального розподiлу концентрацiї, швид- костi розширення та температури газу у внутрiшнiх компонентах бульбашки супервiтру використано моделi Шевальє–Клеґґа (для опису вiльного поширення супервiтру) i Уiвера та iн. (для опису газу в гарячiй кавернi). Радiальний розподiл електронної температури та концентрацiї у зовнiшнiх компонентах обчислено пiд час моделювання їхнього свiтiння з фотоiонiзацiйного рiвняння енергетичного балансу. У якостi еволюцiйного стопового критерiю для моделювання прийнято умову рiвностi тиску на межi третього та четвертого компонентiв. Розраховано еволюцiйну сiтку мультикомпонентних низькомета- лiчних моделей зон H II. Показано, що внутрiшня структура зони H II за певних умов може формувати нестачу квантiв у спектрi iонiзуючого випромiнювання. Виокремлено чотири типи оцiнки впливу на форму спектра iонiзуючого випромiнювання пiд час його перенесення крiзь компоненти супервiтру. Продемонстровано можливiсть виникнення лiнiй [Ne V] та He II в дiапазонi вiдносних iнтенсивностей, який перекривається з їх спостережуваними значеннями для БККГ. Проведено аналiз впливу наявностi пилових зерен на розподiл фiзичних параметрiв та важливих дiагностичних спiввiдношень у зонi H II. Зроблено порiвняння модельних спектрiв iз спостережуваними на основi iнтенсивностей сильних емiсiйних лiнiй. Для подальшої роботи використовувалися тiльки тi моделi, якi забезпечили значення iнтенсивностей цих лiнiй у межах спостережуваних значень. Iонний вмiст моделей, усереднений за об’є- мом, як i хiмiчний вмiст, прийнятий у моделях, використано для виводу нових виразiв iонiзацiйно-корекцiйних множникiв, якi використано для перевизначення хiмiчного вмiсту 83 зон H II у БККГ на основi iонного вмiсту, отриманого Iзотовим та iн. (2007). У результатi уточнено значення вмiсту первинного ге- лiю та темп його збагачення протягом зоряної хiмiчної еволюцiї речовини у Всесвiтi. Вмiст первинного гелiю у межах похибки спiвпав з отриманим Iзотовим та iн. (2007), а вмiст оксигену спiвпадає з даними Iзотова та iн. (2007) при низьких металiчностях i зменшується у порiвняннi з цими даними iз збiльше- нням металiчностi. Темп збагачення гелiю в процесi зоряної хiмiчної еволюцiї отримано трохи вищим, нiж у працi Iзотова та iн. (2007).Документ Плоскі мішані задачі теорії пружності для півнескінченної смуги(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Журавльова, Зінаїда Юріївна; Журавлева, Зинаида Юрьевна; Zhuravlova, Zinaida Yu.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 01.02.04 «Механіка деформівного твердого тіла» (11 – Математика та статистика). – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2018. Розглядається плоска мішана задача теорії пружності для півнескінченної смуги, що знаходиться під впливом навантаження різної природи. За допомогою застосування інтегрального півнескінченного sin-cos перетворення Фур’є задачу зведено до одновимірної векторної крайової задачі, розв’язок якої побудовано за допомогою апарату матричного диференціального числення та матричної функції Гріна. Розв’язок вихідної задачі зведено до сингулярного інтегрального рівняння, яке розв’язується в залежності від конфігурації прикладеного навантаження методом ортогональних поліномів або методом, що дозволяє враховувати нерухомі особливості невідомої функції на кінцях інтервалу інтегрування. Отримано точний розв’язок задачі стаціонарної теплопровідності та розв’язано задачі незв’язної термопружності для півсмуги. Розглянуто випадок, коли усередині півсмуги розташована трансверсальна тріщина. У цьому випадку до вихідної задачі застосовується інтегральне перетворення Фур’є за узагальненою схемою, та розв’язок задачі зводиться до системи сингулярних інтегральних рівнянь.Документ Статистична теорія розбавлених водно-спиртових розчинів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Тимофєєв, Михайло Васильович; Tymofieiev, Mykhailo V.Тимофєєв М. В. Статистична теорія розбавлених водно-спиртових розчинів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.02 – теоретична фізика. – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова МОН України, Одеса, 2018. Роботу присвячено дослідженню рівняння стану водно-спиртових розчинів, зокрема його контракції – зменшенню об’єму розчину відносно сумарного об’єму його компонентів. Основна увага приділяється дослідженню структури мікроскопічних та усереднених потенціалів між компонентами розчину, а також природі водневих зв’язків у воді. У роботі побудовано мікроскопічні потенціали міжмолекулярної взаємодії в парах води і спиртів. Їх далека асимптотика відповідає мультипольному розкладу електростатичної взаємодії, а самі потенціали відтворюють основні характеристики димерів та другі віріальні коефіцієнти. 23 Теплове обертання молекул призводить до самоусереднення потенціалів міжмолекулярної взаємодії за їх кутовими змінними. Термодинамічні властивості рідких і газоподібних води та спиртів в широкому інтервалі температур будуть визначатися усередненими радіально-симетричними потенціалами взаємодії. Усереднені потенціали отримано з вимоги, що усереднені і вихідні мікроскопічні потенціали взаємодії мають приводити до тих самих конфігураційних інтегралів в парному наближенні. Їх структура подібна до потенціалу Ленард-Джонса. Це обумовлює можливість застосування принципу подібності для визначення їх термодинамічних властивостей. Показано, що принцип подібності дозволяє із задовільною точністю оцінити критичні температури води та метанолу, використовуючи аргон як базисну систему. Досліджується фізична природа водневого зв’язку в димерах води шляхом аналізу ступеня перекриття їх електронних оболонок. Отримано, що ступінь перекриття електронних оболонок не перевищує кількох відсотків. Це свідчить, що внесок обмінних ефектів має той самий порядок величини. Водневий зв’язок, таким чином, спричинений, головним чином, електростатичними силами. Для опису контракції та надлишкової ентальпії водно-спиртових розчинів застосовується рівняння стану, побудоване на основі віріального розкладу для тиску. Показано, що воно дозволяє відтворити найбільш загальні особливості поведінки контракції та надлишкової ентальпії водно-спиртових розчинів. Зокрема, у такий спосіб вдається відтворити положення, глибину та температурну залежність мінімуму для концентраційних залежностей контракції та надлишкової ентальпії, а також тангенси нахилів кривих контракції при малих частках води та спирту.Документ Узагальнення моделi С. Чандрасекара в теорiї масивних вироджених карликiв(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Дзiковський, Дмитро Володимирович; Дзиковский, Дмитрий Владимирович; Dzikovskyi, Dmytro V.Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата фiзико-математичних наук за спецiальнiстю 01.03.02 – астрофiзика, радiоастрономiя. – Одеський нацiональний унiверситет iм. I. I. Мечникова Мiнiстерства освiти i науки України, Одеса, 2018. Дисертацiя присвячена розрахунку внутрiшньої структури та макроскопiчних характеристик вироджених карликiв при врахуваннi основних чинникiв формування цих зiр. Запропоновано новi моделi, що узагальнюють стандартну модель С. Чандрасекара. Вперше запропоновано модель виродженого карлика, у якiй електронна пiдсистема знаходиться у станi з частковою спiновою поляризацiєю. Дослiджено вплив осьового обертання на характеристики холодних вироджених карликiв. Знайдено наближенi розв’язки рiвняння рiвноваги вироджених карликiв при врахуваннi обертання, як шляхом чисельного iнтегрування рiвняння рiвноваги у частинних похiдних, так на основi розкладiв за базисом унiверсальних функцiй радiальної змiнної i полiномiв Лежандра. Вивчено вплив спiнової поляризацiї та неповного виродження iдеальної релятивiстської електронної пiдсистеми на характеристики вироджених карликiв. Розв’язано обернену задачу та визначено температуру iзотермiчного ядра i параметр релятивiзму у його центрi. З метою побудови рiвняння стану для виродженого карлика на основi базисного пiдходу розраховано енергiю основного стану макроскопiчно однорiдної двокомпонентної електрон-ядерної моделi з кулонiвськими мiжчастинковими взаємодiями при високих густинах у наближеннi дво- та тричастинкових електронних кореляцiй. Дослiджено вiдносне зменшення тиску в залежностi вiд заряду ядра i параметра релятивiзму. Запропоновано метод знаходження розв’язкiв рiвняння механiчної рiвноваги масивних вироджених карликiв при одночасному врахуваннi осьового обертання та мiжчастинкових взаємодiй, якi є конкуруючими чинниками. У рамках моделi зi спiновою поляризацiєю та iдеальною електронною пiдсистемою на основi варiацiйного принципу вивчено вплив ефектiв загальної теорiї вiдносностi на характеристики карликiв. Такi ж дослiдження виконано на основi рiвняння Оппенгеймера – Волкова у моделi, що враховує мiжчастинковi взаємодiї та осьове обертання – визначено значення маси карлика та параметра релятивiзму, при яких порушується стiйкiсть цих об’єктiв.Документ Фотоіндуковані фізико-хімічні процеси та їх сенсибілізація у мікросистемах «ядро – галогенсрібна оболонка»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Жуков, Сергій Олександрович; Жуков, Сергей Александрович; Zhukov, Serhii O.У дисертаційній роботі методами загальної та спектральної сенситометрії, низькотемпературної люмінесцентної спектроскопії з розділенням по часу, електронної мікроскопії, спектрів поглинання, спектрів відбиття розглядається склад центрів світлочутливості та пов’язаний с цим складом механізм люмінесценції емульсійних микрокристалів (ЕМК) AgBr(I) розподілених у різних зв’язуючих середовищах. Розглянуто механізми світіння ЕМК AgBr(I) при фотозбудженні галогеніду срібла (випадок стоксової люмінесценції) та фотозбудженні адсорбованого на поверхні ЕМК AgBr(I) барвника у різних агрегованих станах (випадок антистоксової люмінесценції). Вказані механізми самодесенсибілізації I-го та II-го типу що обумовлено взаємодією молекулярного та агрегованого барвника. Встановлено можливість проведення хімічної сенсибілізації після спектральної, у тому числі з газової фази. Люмінесцентними та абсорбційними методами встановлено взаємодію нанокластерів (Ag2S)n і (Ag2O)m розташованих на поверхні ЕМК AgHal з барвниками у різних агрегованих станах. Розглянуто випадок спектральної сенсибілізації гетерофазних мікросистем (ГМС) «CaF2 - ядро AgBr - оболонка», коли барвник знаходиться на внутрішній поверхні світлочутливої оболонки та викликає розширення спектрального діапазону сенсибілізації у довгохвильову частину спектру за рахунок зняття ефекту самодесенсибілізації барвника. Проведена спектральна сенсибілізація внутрішньої та зовнішньої поверхні світлочутливої оболонки різними барвниками. У порівнянні спектросенситометричних та люмінесцентних даних ГМС «CaF2 - ядро AgBr -оболонка» та мікросистем «AgBrI - ядро AgBr - оболонка» встановлено, що зарощування аніонного барвника світлочутливою оболонкою обумовлено двовалентною катіонною підсистемою ядра. У випадку мікросистеми «AgBr(I) -ядро AgBr - оболонка» катіонні складові ядра та оболонки не відрізняються і тому барвник витискується на зовнішню поверхню оболонки.