Магістри МФІТ

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/37505

Переглянути

Перегляд Магістри МФІТ за Ключові слова "104 Фізика та астрономія"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Густина електронних станів в одновимірних провідниках зі структурованими дефектами
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Шпак, Яна Святославівна
    Надґратка – це періодична шарувата структура, що складається з тонких шарів напівпровідників, які чергуються в напрямі росту кристалу. Структури типу шаруватих кристалів мають характерні ширини шарів лежать в межах 1-100 нанометрів. Об’єкти з такими розмірами прийнято називати наноструктурами. Крім напівпровідникових надграток до наноструктур можна віднести і ряд інших матеріалів: магнітні мультишари, фулерени, пористі кремнієві трубки, деякі біологічні об'єкти. Хоча шаруваті структури, такі як напівпровідникові надгратки, вперше були запропоновані ще у 1969-1970 Есакі та Цу [1,2], інтерес до їх дослідження не зменшується, а в останні роки навіть зростає. Не зважаючи на десятиріччя їх теоретичних та експериментальних досліджень, пошуки ефективних методів аналізу і моделювання електронної структури надграток все ще потребують вдосконалення.
  • Ескіз
    Документ
    Залежність показника кислотно-лужного балансу фізіологічного розчину від температури і концентрації
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Столярик, Оксана Дмитрівна
    Робота присвячується дослідженню температурної та концентраційної залежності показника кислотно-лужного балансу води та водних розчинів хлориду натрію. Показник кислотно-лужного балансу визначає кількість іонів водню у розчині. Внаслідок відносно малих розмірів та маси, а також відсутності електронної оболонки, іон водню легко вступає у хімічну взаємодію з іншими молекулами. З тих же причин водень, який знаходиться в складі молекули, здатний утворювати так звані водневі зв’язки з атомами, які мають велику електронегативність та знаходяться в складі сусідніх молекул або тієї ж самої молекули (прикладом можуть слугувати молекули білка, ДНК, тощо). Таким чином, при зміні показника кислотно-лужного балансу розчину змінюються й перебіг хімічної реакції та як наслідок, рівноважні значення термодинамічних величин.