Факультет хімії та фармації
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Факультет хімії та фармації за Ключові слова "102 Хімія"
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Адсорбційна спорідненість деяких сульфофталеїнових барвників до поверхні гідратованих оксидів Si(IV), Ti(IV) і Al(III)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Лобань, Діана СергіївнаДипломна робота виконана на кафедрі аналітичної хімії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова і присвячена дослідженню особливостей адсорбційної спорідненості деяких сульфофталеїнових барвників до поверхні гідратованих оксидів Si(IV), Ti(IV) і Al(III). Робота є частиною та логічним продовженням наукових досліджень, що проводяться за тематикою кафедри «Розробка фізико-хімічних основ вибірковості сорбційного вилучення і визначення мікрокількостей неорганічних та органічних речовин». Мета роботи: встановлення сорбційних особливостей оксидів Si(IV), Ti(IV) і Al(III) різної кислотно – основної модифікації по відношенню до деяких сульфофталеїнових барвників. Оптимізовано умови сорбційного вилучення фенолового червоного, бромфенолового синього, бромтимолового синього оксидами Al2O3 (кисл., нейтр., осн.), СГ L5/40, А-300, ДМХСА та TiO2; вивчено залежність кількості сорбованого фенолового червоного, бромфенолового синього, бромтимолового синього у фазі сорбенту від рівноважної концентрації; досліджено десорбцію фенолового червоного, бромфенолового синього, бромтимолового синього з поверхонь досліджуваних сорбентів: дистильованою водою, розчинами HCl та NaOH.Документ Адсорбційно-каталітичні властивості твердої складової зварювального аерозолю(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Лях, Крістіна ВікторівнаОб'єкт дослідження – тверда складова зварювального аерозолю в реакції низькотемпературного розкладання озону. Мета роботи – дослідити вплив складу ТСЗА та способу його обробки на фазовий склад та каталітичні властивості твердої складової зварювального аерозолю. Методом рентгенофазового налізу зразків ТСЗА-Св-08 ТСЗА-АНО-4, ТСЗА-АНО-21, ТСЗА-ЦЛ-11 та ТСЗА-УОНІ встановлено, що фазовий склад зразків отриманих із дроту Св-08 містить переважно фазу магнетиту та α-заліза, а отриманих із електродів є поліфазовими. При зберіганні фазовий склад ТСЗА залишається незмінним, але змінюється при гідротермальному та термічному модифікуванні. Ізотерми адсорбції вказують на гідрофобні властивості ТСЗА-Св-08 та слабку взаємодію молекул води з поверхнею наночастинок і конденсацію водяної пари в макропорах для зразків ТСЗА, отриманих при зварюванні сталі електродами АНО-4, АНО-21, УОНІ 13/55 і ЦЛ-11. Встановлено, що при гідротермальній та термальній обробці зразків ТСЗА значення рН0 і рНст суттєво змінюються. Встановлено, що зразки ТСЗА активно розкладають озон в діапазоні його концентрацій 1-100 мг/м3, а при пО3С= 1 мг/м3 забезпечують очистку повітря нижче ГПК.Документ Аналіз кількісного зв'язку "структура-антиоксидантна активність" в ряду похідних ксантину(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Лукашов, Дмитро ВолодимировичДипломна робота виконана у відділі молекулярної структури та хемоінформатики Фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського НАН України (зав. відділом член-кор. НАН України Кузьмін В. Є.) і присвячена проведенню аналізу кількісного зв’язку «структура-антиоксидантна активність» в ряду похідних ксантину. Метою роботи було дослідження впливу структурних чинників похідних ксантину на прояв їх антиоксидантної активності за інгібуванням окислювальної модифікації білка (ОМБ) відносно альдегідфенілгідразонів (АФГ) і кетонфенілгідразонів (КФГ). На основі 2D QSAR моделей, побудованих методами часткових найменших квадратів (PLS) і Random Forest (RF), було визначено відносний вплив деяких фізико-хімічних чинників на антиоксидантну активність досліджуваних сполук, а також проведений аналіз деяких структурних фрагментів, що сприяють або перешкоджають прояву антиоксидантної активності. Розроблені моделі можуть бути застосовані для попереднього скринінгу похідних ксантину як інгібіторів ОМБ.Документ Вивчення вмісту біологічно активних речовин у різних сортах Vitis vinifera(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Драганова, Тетяна ДмитрівнаРобота присвячена вивченню біологічно активних речовин у зразках винограду сортів Європейський рожевий, Молдова та Одеський чорний. Метою дослідження було вивчення вмісту аскорбінової кислоти, білка, загального вмісту кальцію і магнію, сумарного вмісту флавоноїдів та каротиноїдів Робота виконувалась в рамках науково-дослідної роботи кафедри фармацевтичної хімії Одеського національного університету імені І.І.Мечникова "Дослідження фізико-хімічних та фармакологічних властивостей нових природних та синтетичних речовин з протизапальними властивостями".Документ Дослідження вмісту та фармакологічної активності біологічно активних речовин У Сalendula officinalis(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Швець, Ілона ОлександрівнаМетою дослідження було вивчення вмісту біологічно активних речовин у зразках лікарської рослини Calendula officinalis. Дослідити фармакологічні властивості та можливості використання лікарської рослини у якості седативного засобу. В експериментах було використано 38 експериментальних тварин. Робота виконувалась в рамках науково-дослідної роботи кафедри фармацевтичної хімії Одеського національного університету імені І.І.Мечникова "Дослідження фізико-хімічних та фармакологічних властивостей нових природних та синтетичних речовин з протизапальними властивостями".Документ Дослідження впливу ацетилацетонатів кобальту (ІІ) та марганцю (ІІ) на радикальну полімеризацію стиролу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Прозоркевич, Тетяна ДмитрівнаКваліфікаційна робота виконана на кафедрі органічної хімії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Робота є частиною наукових досліджень, що проводяться на кафедрі органічної хімії за науковою темою № 166 «Створення теоретичних та практичних основ синтезу полімерів β-дикетонатного типу та їх використання для модифікації полімерних матеріалів» (2017-2021 рр., № держреєстрації 0117U004381). Мета роботи: дослідження особливостей радикальної полімеризації стиролу під впливом ацетилацетонатів марганцю та кобальту різної валентності для оцінки можливостей їх використання, як добавок для контролю над процесом. Досліджені кинетичі особливості процесу полімеризації стиролу під дією ацетилацетонатів Mn(ІІ), Mn(III) та Со(ІІ), Со(III). Показано, що металокомплекси є ініціаторами процесу, одночасно виявляючи здатність до передачи ланцюга, що сприяє їх входженню в макромолекулу. Такі полімери можуть знову ініціювати радикальну полімеризацію при додаванні нової порції мономеру. Зазначена властивість робить можливим їх використання для модифікації полімерних матеріалів шляхом утворення блок-кополімерів. Радикальна полімеризація у присутності системи ацетилацетонат марганцю (ІІ)-AIBN має ознаки «контрольованої» радикальної полімеризації, що відкриває можливості для її застосування при синтезі полімерів з наперед заданими властивостями. Запропоновано схему, в якій відображені процеси, що відбуваються під час радикальній полімеризації за участю ацетилацетонатів металів. Можлива область застосування: модификація полімерных матеріалів, добавка для керування процесом радикальної полімеризації.Документ Каталітична активність оксидних форм мангану в реакції окиснення діоксиду сульфуру(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Назар, Анна Павлівна; Nazar, Anna P.Дипломна робота виконана на кафедрі неорганічної хімії та хімічної екології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова і присвячена вивченню впливу способу синтезу наноструктурованих оксидних форм мангану та феруму на їх каталітичну активність в реакції низькотемпературного окиснення діоксиду сульфуру киснем повітря. У роботі представлені результати досліджень кінетики низькотемпературного окислення діоксиду сірки киснем в присутності нанокаталізаторів на основі оксидів мангану та феруму, отриманих різними способами. Досліджено фазовий та хімічний склад, структурні, морфологічні та протолітичні властивості зразків після реакції з SO2. Здійснено порівняльний аналіз даних, отриманих в п. 2, з даними для вихідних зразків оксидних форм мангану та феруму, представлених в попередніх роботах. Встановлено, що каталітична активність зразків криптомелану та оксидних форм феруму суттєво залежать від способу синтезу зразків, який визначає їх фазовий склад, структуру, розмір кристалітів та морфологію. Робота виконувалася в рамках д/б теми № 142 “Фізико-хімічне обґрунтування вибору природних та синтетичних носіїв металокомплексних каталізаторів редокс-реакцій за участю озону, монооксиду вуглецю та діоксиду сірки” (№ ДР 0115U003914, 2015-2019). Науковий керівник теми д.х.н., професор Ракитська Т.Л.Документ Комплексні сполуки похідних хлориду 6,7-дигідроксибензопірилію з Мо(VI) для його міцелярно-екстракційного концентрування та спектрофотометричного визначення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Михайлова, Анна СергіївнаКваліфікаційна робота виконана на кафедрі аналітичної хімії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова і присвячена дослідженню комплексоутворення Молібдену(VI) з похідними хлориду 6,7-дигідроксибензопірилію, оптимізації умов міцелярно-екстракційного концентрування та розробці відповідних комбінованих методик визначення Мо(VІ) в об’єктах різної природи. Робота є частиною та логічним продовженням наукових досліджень, що проводяться за науковою темою № 145 «Обґрунтування вибору методів концентрування, розділення та визначенням мікрокількостей речовин з близькими фізико-хімічними властивостями», ДР № 0115U001937. Мета роботи: розробка способу міцелярно-екстракційного концентрування Мо(VI) у вигляді його комплексу з похідним хлориду 6,7-дигидроксибензопірилію для його спектрофотометричного визначення в об’єктах різної природи. В результаті даної роботи досліджено та оптимізовано умови комплексоутворення Мо(VІ) з деякими похідними хлориду 6,7-дигідроксибензопірилію. З використанням хлориду 6,7-дигідрокси-2-метил-4-фенілбензопірилію досліджено умови міцелярно-екстракційного концентрування Мо(VІ) для його подальшого спектрофотометричного визначення. Розроблено методику спектрофотометричного визначення Мо(VІ) з попереднім міцелярно-екстракційним концентруванням, яку апробовано при аналізі фармацевтичних препаратах, водопровідної та морської води, а також рослинного матеріалу (ягоди шипшини). Можлива область застосування: визначення Мо(VІ) в об’єктах різної природи (фармпрепарати, рослинна сировина, води різних категорій).Документ Функціоналізовані 7-гідроксихромони та 5,7-дигідроксихромони. Вивчення впливу їх будови на комплексоутворюючу здатність з йонами лантанідів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Хінєва, Анастасія ІванівнаДипломна робота виконана в Фізико-хімічному інституті ім. О.В. Богатського та на кафедрі органічної хімії ОНУ імені І.І. Мечникова і присвячена розробці методів синтезу похідних форміл-3-хромону та вивчення їх комплексоутворюючої здатності з йонами лантанідів. Робота є частиною та логічним продовженням наукових досліджень, що проводяться в рамках держбюджетної теми № 365 «Похідні ароматичних гідроксикислот і краун-етерів в якості потенційних лігандів з високою мірою структурної варіабельності. Синтез, комплексоутворення, мезоморфізм і люмінесцентні властивості». Мета роботи: цілеспрямований синтез потенційних лігандів на основі форміл-3-хромону та встановлення зв'язку між будовою їх лантанідних комплексів, інтенсивністю люмінесценції, мезоморфізмом, фотохімічною та термічною стійкістю для отримання оптичних матеріалів із заданими властивостями. Отримано похідні 3-формілхромону із залишками мезоморфних алкоксибензойних кислот з різною довжиною ланцюга в положенні 7. Вивчені мезоморфні властивості синтезованих проміжних та кінцевих сполук. Показано, що серед комплексів на основі синтезованих сполук максимальною інтенсивністю люмінесценції володіють координаційні сполуки 7-(4-алкоксибензоїлокси)-3-формілхромонів з Eu(III). Можлива область застосування: використання синтезованих комплексів в якості емісійного шару в органічних світлодіодах.