Бакалаври ФІФ
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Бакалаври ФІФ за Ключові слова "033 філософія"
Зараз показуємо 1 - 20 з 25
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Агітаційний плакат як предмет філософської рефлексії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Михайлова, Аліса ОлександрівнаПрагнення впливати на настрій мас з метою зміни соціальної структури за допомогою маніпуляцій зі свідомістю зустрічається повсякчасно вже не перше століття. Світові політичні устрої, маючи на меті спричинити певні ініціативи, які повинні закінчитися глобальними змінами, активно звертаються до пропаганди та всіх видів агітації. Провідні психологи, політологи, соціологи, культурологи і звичайно філософи досліджують маніпулятивні можливості пропаганди та агітації. Вивчають певні стратегії та тактики, специфічні особливості, які впливають на соціум та здатні змінювати свідомість індивіда, шляхом впровадження медійного тиску. З метою систематичного впливу на громадську думку використовувалися графічні засоби, які є одними з найдієвіших методів впливу на формування нової свідомості людини.Документ Антропологічні ідеї у філософії Поля Рікьора(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Мей, Денис ВалерійовичМетою даної роботи є сформулювати розуміння Рікьором предмета філософської антропології, її завдань і перспектив їх рішення. Виходячи з поставленої мети, в роботі ставляться наступні завдання, що сприяють її досягненню: по-перше, сформулювати бачення Рікером предмету філософської антропології; подруге, викласти його авторське бачення проблеми людини в філософії.Документ Головні етичні категорії ранньої Стої(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Чудін, Вадим ВікторовичСтоїчна школа є однією з найвпливовіших течій філософської думки епохи еллінізму, до її заслуг можна віднести етичну доктрину, яка вважається однією з найбільш розроблених етичних систем античного світу. Ранній період в історії стоїцизму найважче піддається вивченню, це перш за все пов’язано з відсутністю закінчених творів. Єдиним твором того періоду, який дійшов до нас повністю, можна вважати «Гімн Зевсу» Клеанфа. Від інших авторів раннього періоду у нас залишилися тільки фрагменти або просто назва їх творів. Стоїчна етика раннього періоду є ще не зовсім сформованим в шкільну філософію набором положень.Документ Жанр в філософїї: теоретичний аналіз(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Супрун, Олександр ОлександровичАктуальність теми дослідження. Сьогодні традиційні загальні класифікації текстів дають більш за все лише поверхневе представлення щодо їх форми та змісту, а межі класифікацій дуже широкі та розпливчасті. Через це студенти будуть зустрічатися із проблемами неправильного розуміння і використовування класифікацій. Жанрова теорія пропонує нам можливість для перетворення нашого розуміння загальних класифікацій, для чого треба змінити традиційне розуміння жанрів. Велика кількість наукових бібліотек досить розглядають жанри в зручному розумінні як зручні категорії для класифікації кіно чи музики та розділяють тексти перш за все за їх форматом, що погано задовольняє педагогічні потреби. Окрім того, класичне розуміння жанру у мистецтві теж на дає чіткого розуміння повної природи і сутності певних жанрів, що спричиняє складності у викладанні їх для митців та створення найбільш коректної та зручної системи групування жанрів та стилів.Документ Концепція свідомості у філософії раннього буддизму(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Ященко, Катерина АнатоліївнаАктуальність дослідження обумовлена тим інтересом, який сучасні вче-ні з різних областей науки (від нейрофізіологів до фізиків) виявляють до будди-зму взагалі і до його вчення про свідомість, в особливості. Здійснене дослі-дження актуальне також тим, що буддологічна література звертала більше ува-ги на власну методику вивчення буддизму як структурного вчення, аніж на ме-тодологічні принципи, якими користувалися самі буддисти. З іншого боку, прихильники буддизму приділяли уваги переважно тому, аби донести практич-ну суть буддизму, яка веде до здійснення мети буддизму – пробудження та зві-льнення від страждання, а не обгрунтуванню своїх принципів.Документ «Критична теорія» Еріха Фромма(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Гуменюк, Анастасія ВікторівнаУ центрі нашого дослідження критична теорія німецько-американського соціального психолога та філософа Еріха Фромма. Ми не випадково говоримо про критичну теорію Е. Фромма, тому що деякий час Е. Фромм був членом Франкфуртської школи саме в той час, коли провідною теорією цієї школи була саме критична теорія, започаткована М. Хоркхаймером. Ми вважаємо, що незважаючи на те, що зазвичай Е. Фромма передусім сприймають як неофрейдиста, його можна також сприймати як критичного теоретика. Цей (критико-теоретичний) аспект філософії Е. Фромма ми будемо досліджувати в цій роботі.Документ Місце теорії лінгвістичної відносності в філософії мови(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Новикова, Марія ЕдуардівнаГіпотеза лінгвістичної відносності або теорія Сепіра-Ворфа є суперечливою гіпотезою в мовознавстві та філософії мови. З одного боку це «не науково перевірена теза» , «ототожнення з науковою безвідповідальністю, нечітким мисленням, відсутністю суворості та навіть аморальності» , а з іншого – «ідея, яка спричинила багаторічне захоплення для лінгвістів різних шкіл» . Зв’язок між мовою та мисленням вже давно обговорюється науковцями та філософами і щодо цього були висунуті різні гіпотези. Гіпотеза Сепіра-Ворфа, включаючи лінгвістичний детермінізм та мовну відносність, яка є найбільш провокаційною та впливовішою, говорить про те, як ми сприймаємо і категоризуємо реальність, повністю або частково, визначається мовою, якою ми розмовляємо. У даної гіпотези є як й прихильники так й ті, хто критикує її. Данна гіпотеза має дуже великий вплив на розвиток сучасних гуманітарних наук та культури. В даній роботі ми подивимося, який саме вплив гіпотеза лінгвістичної відносності має на сучасну культуру, науку та філософію.Документ Особистість в інтерперсональному психоаналізі Гаррі Стек Саллівана(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Кузнєцова, Юлія ІгорівнаВиникнення інтерперсонального психоаналізу зазвичай датується початком 20-х років XX століття, коли американський психоаналітик Гаррі Стек Салліван вперше зайнявся лікуванням пацієнтів, що страждали на шизофренію. Слідом за З.Фрoйдом, К.Юнгом і А.Адлером, Г.С.Салліван зробив крок вперед, високо оцінивши психоаналітичну традицію, а також з готовністю і бажанням охопити соціальні та поведінкові науки з різних дисциплін, щоб поглибити своє розуміння складнощів психічних захворювань як взаємопов'язаних, до міжособистісних відносин і особливо до шизофренії. Ця готовність ризикнути привела до того, що Г.С.Салліван був визнаний багатьма «батьком сучасної психіатрії», а іншими - як міждисциплінарним новатором, що заслуговує міжнародного визнання в області лікування психічних захворювань, а звертання до поняття особистості актуалізує цю проблематику у філософському плані.Документ Поняття деколонізації в українському контексті політики пам'яті(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2023) Бойко, Марина ВалентинівнаУкраїнці зараз є свідками та учасниками подій історичного масштабу, зламу існуючого формату імперсько-колоніальних відносин. Українська політична нація відстоює своє існування і суверенітет, доводить право на свою незалежність. Інтерес до українського питання у західних наукових колах виходить на новий рівень, про що свідчать численні публікації та дослідження, а також яскравою ілюстрацією цього інтересу є популярність курсу історика та письменника Тімоті Снайдера в одному із найстаріших та найпрестижніших американських університетів Єльському університеті “Створення сучасної України”.Документ Поняття політичного в філософіях Карла Шмітта та Лео Штрауса(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кіпаренко, Костянтин СергійовичАктуальність теми «Поняття політичного у філософії Карла Шмітта та Лео Штрауса» обумовлена важливістю та значущістю дослідження політичних ідей, що мають значний вплив на сучасну політичну філософію та практику. У той час як ідеї Карла Шмітта та Лео Штрауса активно вивчаються у міжнародній академічній спільноті, наприклад, дослідження Джорджо Агамбена концепції виняткового стану в його роботі «Стан винятковості» [5] є ключовим для розуміння політичної теорії Карла Шмітта, або інтелектуальний портрет Карла Шмітта, запропонований Гопалом Балакришнаном у праці «Ворог: інтелектуальний портрет Карла Шмітта» [7], який розглядає його внесок у політичну теорію, чи дослідження Роберта Хоуса у праці «Лео Штраус: людина миру» [16], де підкреслюється його критичний погляд на модернізм. В українському академічному просторі дослідження їхніх концепцій залишаються недостатньо розвиненими. Проте існують окремі роботи, які висвітлюють ці теми. Наприклад, Д. Стадничук у своїй статті «Особливості концептуального осмислення політичного в теоретичному підході Карла Шмітта» [3] аналізує ключові аспекти теорії Шмітта. Ю. О. Шейко у праці «Автономія політичного в теорії Карла Шмітта» [4] досліджує автономність політичного в концепції Шмітта. В. Прокопенко у статті «Лео Штраус: критика політичної філософії Гегеля» [2] досліджує критику політичну філософію Гегеля з боку Штрауса. Праця І. О. Орехова «Лео Штраус: народження або відродження політичної філософії?» [1]. Також можна згадати роботу С. П. Шевцова «Метаморфози права», яка звертається до концепції права Карла Шмітта. Це створює необхідність проведення комплексного аналізу їхніх філософських поглядів на політичне.Документ Проблема сенсу життя в екзистенціальній філософії Альберта Камю, Жан-Поль Сартра, Мартіна Гайдеггера, Карла Ясперса(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Голіщенко, Сергій ІгоровичПитання сенсу людського життя завжди було центральним у філософських роздумах. Прагнення осягнути сутність буття є універсальним прагненням, яке поділяють усі індивіди, що намагаються визначити своє призначення та гідно пройти свій життєвий шлях. Особливої гостроти ця проблема набула у ХХ столітті – періоді, позначеному глибокою кризою фундаментальних основ людського буття. Саме в цей період виник екзистенціалізм – філософська течія, яка зробила сильний акцент на суб'єктивному досвіді існування та унікальній ситуації індивіда. Центральною темою екзистенціалізму стала проблема сенсу існування та пошуку автентичного способу життя.Документ Проблема сенсу існування людства після “смерті Бога”(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Воронін, Роман ЛеонідовичМета дослідження - з’ясувати, як розв’язувалася проблема сенсу існування людства після «смерті Бога» у системах класичної і сучасної філософії. Завдання роботи: 1) розкрити вчення про Абсолют Г. В. Ф. Гегеля як спробу замінити християнське вчення про Бога; 2) розкрити концепт «Смерть Бога» як необхідну передумову появи надлюдини в філософії Ф. Ніцше; 3) розкрити вчення російських космістів про тотальну владу над космосом і індивідуальне безсмертя людини як реакцію на ситуацію зі «Смертю Бога»; 4) проаналізувати запропонований К. Марксом сенс життя людини (а саме мету побудови ідеальної справедливої держави); 5) проаналізувати запропоновані екзистенціалістами варіанти сенсу життя як творчого проєкту людини. Об'єкт дослідження - філософії Г. Гегеля, Ф. Ніцше, К. Маркса, М. Федорова, К. Ціолковського, В. Вернадського, А. Камю, Ж. Сартра, М. Хайдеггера.Документ Ректуалізація світоглядних принципів політичної теології у сучасному світі(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2023) Васильєв, Дмитро ВладиславовичПолітична теологія у вигляді теорії, яка виникла в межах 20-го сторіччя, є однією з концепцій, яка пропонує принципово інший підхід до аналізу політичних подій та діяльності держав в межах їх власної внутрішньої та зовнішньої політики. В межах викликів, які виникли на початку 21-го сторіччя є важливим поглянути на політичну теологію в розрізі її становлення та визначити ті принципі, на підставі яких можливо здійснювати аналіз подій сьогодні. Дослідженням основ, які визначили формування політичної теології як окремого напрямку, займався Карл Шмітт. Ключовими в контексті дослідження стали його роботи «Поняття політичного», «Політична теологія» та «Номос землі». Окрім цього, розгляду процесів усвідомлення і обгрунтування політичної і правої влади присвятив себе Ернст Канторович. В контексті дослідження його праця «Два тіля короля» має значення в розрізі подібності його ідей і висновків до тих, які зробив в межах своєї теорії Карл Шмітт. В результаті, дослідження Ернста Кантаровича стало підгрунтям для подальшого визначення теоретичних механізмів виправдання влади сьогодення. Тому актуальною є проблема порівняння та пошуку суміжних ідей між цими дослідниками.Документ Соціальна поведінка людини: свобода та програмування (за дослідженнями С. Мілграма та Е. Фромма)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Кушнір, Вікторія ВолодимирівнаОсобливості впливу феномену підпорядкування авторитету як елементу соціалізації індивідів у суспільстві має велике теоретичне та соціально-практичне значення щодо важливості поняття свободи та механізму дегуманізації і деіндивідуалізації людства, що постає основою проблематики даної роботи. Iснує цiлий ряд прaць присвячених прoблемi iндивiдуaльнoї свoбoди в прoцесi сaмoреaлiзaцiї oсoбистoстi. Особливу увaгу пoчинaє привертaти aктуaлiзaцiя свoбoди, якa булa предметoм мiркувaнь бaгaтьoх фiлoсoфiв, зoкремa Платона, Сократа, Aртура Шoпенгaуерa, Рене Декарта, Карла Маркса, Еріха Фрoммa тa iнших.Документ Соціальні та методологічні виміри явища постколоніалізму(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Коноваленко, Ольга ОлександрівнаРосійсько-українська війна посилила в Україні процеси дерусифікації (позбавлення від спадщини Російської імперії та російськості) та декомунізації (позбавлення від спадщини Радянського Союзу). Ці два процеси серед іншого деякими дослідниками оцінюються як прояви деколонізації України, тобто процесу розриву України як колонії з Росією в різних її політичних утвореннях (Російська імперія, Радянський Союз) як метрополії. Сама ця оцінка стала можливою через зацікавленість українських дослідників таким західним академічним явищем, як постколоніалізм. Якщо б не було цього зацікавлення, то дослідники не говорили б про дерусифікацію та декомунізацію в таких поняттях, як «колоніалізм», «деколонізація», «антиколоніальне», «імперіалізм».Документ Тенденції трактування поняття нації в сучасній Україні: соціально-філософський аналіз(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Седлецький, Олександр ВікторовичАктуальність дослідження обумовлена важливістю розуміння питання поняття «нації», що сьогодні набуває критичної значущості, у зв'язку з суспільно-політичними викликами, які стоять перед громадянами України. В умовах дії зовнішніх та внутрішніх чинників, направлених на послаблення державності та самостійності, важливою є єдність суспільства для подолання негараздів, та в демократичний спосіб визначення напрямку розвитку країни.Документ Урбаністична концепція М. Бермана(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2023) Найдьонов-Кіріяк, Микита ВадимовичУрбанізація є одним з найбільш важливих процесів сучасного світу, оскільки більш як половина населення планети проживає в міських районах. Цей процес став причиною багатьох соціальних, економічних та екологічних проблем, таких як забруднення навколишнього середовища, зменшення якості життя, зростання безробіття та соціальної напруженості. У цьому контексті дослідження урбаністичної концепції М.Бермана є особливо актуальним. Його ідеї проектування міста як соціальної системи, яка повинна задовольняти потреби людей, а не лише функціонувати як просторова структура, можуть допомогти вирішити багато проблем, пов'язаних з урбанізацією. Концепція М.Бермана має значний вплив на розвиток архітектури та містобудування, вона також ставить на перший план людину, а не технологію чи економіку. Через неї місто розглядається як соціальна система, яка повинна враховувати потреби та інтереси різних груп населення. Це може бути корисним для розуміння сучасної соціальної динаміки міст, а також для розвитку міської політики та планування.Документ Фіксація соціального статусу людини як феномен осмислення світу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Погранична, Тетяна СергіївнаАктуальність теми дослідження визначається стійкою тенденцією сучасних держав до включення та впровадження документів як форм передачі визначеної соціальної інформації та комунікації у переважну більшість суспільних відносин, які виникають не тільки в процесі спільної практичної діяльності людини, а й у зв’язку з її духовною діяльністю. Відображення духовної культури у матеріальних вимірах документальних носіїв, у тому числі фіксації соціального статусу людини, носить резонансний характер: документ постає як факт буття, створюючи враження самостійного, такого, що стоїть поза людиною. Вирішення проблеми правомірності такої позиції документа у системі цінностей суспільства дозволить визначити вектор руху сучасних держав у відповідності до людської потреби у свободі волі та виникаючої з цього приводу рівноцінної відповідальності.Документ Філософский вимір концепції Кабали у Гершома Шолема(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Земель, Софія ОлегівнаЦя дипломна робота присвячена дослідженню філософського виміру кабалістичної традиції у роботах видатного дослідника Гершома Шолема. Шолем був першим, хто застосував методи академічного аналізу кабалістичних текстів та досліджував їх у контексті юдейської релігійної та філософської думки. У роботі розглядаються основні концепції Кабали та філософські інтерпретації, які надавав їм Г. Шолем, аналізується вплив його праць на сучасне розуміння кабалістичної традиції. Особлива увага приділяється символізму та містицизму в Кабалі, а також ролі Шолема у переосмисленні цих концепцій у рамках філософського дискурсу, проблеми походження Кабали відіграють особливу роль у дослідженні цієї теми. Ключовими аспектами дослідження кабалистики є питання її походження, реконструкція літературних і теургічних джерел та порівняння з практиками в інших релігіях. Відзначається важливість розуміння того, як Кабала виникла, та відновлення текстів, що становлять її основу і саме праці Гершома Шолема допоможуть висвітлити ці аспекти.Документ Філософський аналіз релігійного поняття страху (за працями С. К'єркегора та Р. Отто)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Афоніна, Євгенія СергіївнаСтрах, властивий у переживанні всім без винятку індивідам, викликав безліч дискусій щодо своєї природи та різновидів. Страх загалом і конкретні страхи зокрема є невід'ємними супутниками людини, багато в чому визначають її психологічну та ментальну природу, а також служать частим критерієм відмежування людини від тварини. Страх, будучи одним із наслідків рефлексивної діяльності свідомості, не зводиться до інстинктів, що реалізуються на рівні біологічного (тваринного) початку в людині. Філософське бачення страху не обмежується рамками того, що виявляє себе в біологічних чи психологічних реакціях (те, що К'єркегор називав «Furcht»). Філософія заглиблюється в метафізичні та онтологічні підстави страху «самого по собі» і бачить його як один з модусів буття людини. Таке бачення страху сьогодні актуалізоване у зв'язку з новою реальністю, коли гостро постали вічні філософські питання про істину і віру, вирішення яких могли б дати людині твердий ґрунт і впевненість у завтрашньому дні. Більше того, останнім часом все частіше звучить позначення епохи, в якій ми живемо, як постсекулярної епохи. Тобто епохи, в якій відбувається повернення релігії в політику, економіку, культуру та публічний простір, а в глобальному значенні у всю реальність як таку. Постсекулярне суспільство передбачає вихід за межі дихотомій і поділів у сферах науки і релігії, і, як мінімум, підштовхує до переосмислення поділу на світський і релігійний, віру і знання, розум і уяву, природне та надприродне.