Проблеми сучасного літературознавства
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: літературознавство; проблеми історії та теорії літератури, поетики, порівняльного літературознавства.
Сайт видання: http://psl.onu.edu.ua
Переглянути
Перегляд Проблеми сучасного літературознавства за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 364
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Поетика “ існування” в прозі В. Шевчука(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1997) Пєха, Марина ПетрівнаТворчість Валерія Шевчука в українській літературі є одним з небагатьох прикладів логічного й природного зближення таких духовних сфер, як філософія та література. Дослідження концепції світу й людини в творах письменника дають підставу віднести його до категорії митців, які порушують українську' культурну традиціїо, витворюючи новий для нашої літератури тип роману філософського насичення. Цей новий тип роману характеризується використанням глибинних пластів української фольклористики та міфології, творчим переосмисленням ідей епохи українського барокко, світового філософського спадку.Документ Троп і естетичний тип літератури (аспекти теорії і методології дослідження)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1997) Пащенко, Микола Васильович; Pashchenko, Mykola V.; Пащенко, Николай ВасильевичУкраїнське літературознавство останнього десятиліття XX віку, осмислюючи сучасний літературний процес, зацікавлено вглядається крізь призму художньої практики кінця XIX — початку XX ст. в ті процеси, які напевно допоможуть прояснити стан нинішнього і перепективи наступного етапу літературно-художньої творчості. Уроки досягнень і втрат літератури соцреалістичного періоду пробуджують сучасне літературознавство розвивати ті напрямки досліджень, які означили б чинники і критерії художності національної літератури в контексті світової літератури і культури взагалі.Документ Текстові і художньо-стилістичні функції міфонімів у повісті М. В. Гоголя “Вій”(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1997) Яковлєва, Ольга Василівна; Yakovlieva, Olha V.Ця повість, що відкриває другу частину збірки “Миргород” , при першому читанні багатьох здивує своєю загадковістю. Зрозуміло, “загадковими”, навіть, можна сказати, "таємничими” є багато творів Гоголя, але все ж такі “Вій” відрізняється якоюсь особливою глибиною (не хочемо сказати — містичністю); тут ніяк не скажеш, що його смисл — ось він, немов на долоні.Документ «От реального - к реальнейшему»: правда жизни и правда нормы в литературе соцреализма(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1997) Черноиваненко, Евгений Михайлович; Chernoivanenko, Yevhen M.; Черноіваненко, Євген МихайловичВ статье показывается, что социалистический реализм не был искусством реалистическим, ибо основывался на нормативности, знакомой нам по литературе Средневековья, ХVІІ и ХVІІІ веков. Характеризуются причины нормативности соцреализма и особенности проявления в литературе, а также черты общности в культурном мышлении Средневековья и советской эпохиДокумент Жанрова самосвідомість роману(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1997) Шляхова, Нонна МихайлівнаСтало традиційним визначальними жанровими ознаками роману вважати його відкритість у процесуально незавершену дійсність, перебування у зоні гарячого контакту із сучасністю. І цим якось ніби вичерпується Бахтінська формула роману. А тим часом її автор у запропонованій методології дослідження роману смисл цієї жанрової при- кметності розкривав у процесі з’ясування системи романних жанроутворів. Визнаючи домінантою роману особливу зону побудови літературного образу, “а саме зону максимального контакту з сучасністю”, М. Бахтін звернувся до передісторії романного слова і серед визначальних жанро- творчих факторів помітив сміх, той сміх, що “знищує страх і пієтет перед предметом, перед світом, робить його предметом фамільярного контакту і тим готує абсолютно вільне дослідження його” [1, 411]. Звідси й тональність пафосу контакту роману із сучасною дійсністю — висміювання її, пародіювання, травестування. Цей критицизм (і самокритичність) роману проявляється і в його ставленні до інших жанрів — їх він також пародіює, витісняє, вводить у свою власну структуру, переінакшує.Документ Пошук нової особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1997) Пашковська, Ніна ФеофанівнаВ українській літературі початку XX віку, з одного боку глибше осягаються чи відкриваються традиції літератури XIX століття, а з другого — народжуються нові напрями, котрі за всіма ознаками засвідчують вихід літератури на якісно продуктивніший етап. Пошук українською літературою нового змісту йшов у руслі загального піднесення європейських літератур, зростання національної свідомості народу, хоча в умовах колоніального розвитку наша література не могла визначитися так плідно, як інші. Т. Гундорова і Н. Шумило вважають, що новітній культурно- естетичний контекст в українській літературі початку XX сторіччя пов’язаний з орієнтацією, по-перше, “на збереження національно-народної ідентичності і просвітницький гуманізм” , по-друге, “на загальноєвропейський культурний контекст й універсальність його гуманістичної програми”. Таке розмежування дає теоретичні засади для визначення традиційних художніх структур та появи українського модернізму в кінці XIX ст., що спричинило полеміку, дискусії перших десятиліть XX віку.Документ Мистецький синтез і творчий метод у “Кассандрі” Лесі Українки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1997) Саєнко, Валентина Павлівна; Пономаренко, І. В.; Саенко, Валентина Павловна; Saienko, Valentyna P.Потужна і спеціальна наукова проблема “Леся Українка і європейський модерн” в українському літературознавстві, а тим більш — світовому, практично не ставилася. Якщо і були такі спроби, то скромні і переважно зумовлені настановою збільшити розрив між прогресивною ідеологічністю поетеси і “загниваючим” напрямом, таким чином редукувавши дійсний стан речей. А між тим процес входження у культурні орбіти світу був для Лесі Украйки природним буттям її творчого духу і радикальним шляхом осягнення українським митцем шляхів виходу зі стану “заблокованості” (Ліна Костенко), існуючої протягом тривалого часу. Колообіг художніх ідей, як правило, не торкався глибин вітчизняної культури, і творчість Лесі Українки — перша вдала спроба виходу українського слова за горизонти старосвітської ідеології і народницької літератури, якими було уражено нашу художню ментальність.Документ Литературная критика: проблемы специфики и периодизации(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1997) Раковская, Нина Михайловна; Раковська, Ніна Михайлівна; Rakovska, Nina M.Полемика вокруг литературной “критики” и ее специфики ведется в течение последних трех десятилетий на страницах журнала “Вопросы литературы” и ряда научных изданий. Вместе с тем, уже очевидна односторонность взгляда на критику только как “объективное” (А. В. Михайлов) либо “субъективное явление” (Б. А. Бурсов). Именно диалектика объективных и субъективных начал обуславливает устойчиво-изменчивый, инвариантно- вариативный, многозначный характер прочтения и оценки литературного произведения критикой. Безусловно и то, что специфика критики определяется прежде всего процессом культурного развития. В связи с этим, ей присущи особые формы отражения мира, средства коммуникации, сферой психики. Исходя из концепции трех типов мышления (художественного, теоретического, практического), критика, принимая на себя множественность функций, обладает собственными законами развития.Документ О том, когда и почему в русской литературе были барокко, классицизм, сентиментализм и романтизм, или Ответ В.Г. Белинского на вопрос В.В. Кожинова(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1998) Черноиваненко, Евгений Михайлович; Черноіваненко, Євген Михайлович; Chernoivanenko, Yevhen M.В статье характеризуются основные особенности развития русской литературы конца ХVІІ-начала ХІХ века и объясняется один из парадоксов этого развития.Документ Рівень моделі в структурі художнього часу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1998) Шупта-В'язовська, Оксана Григорівна; Шупта-Вязовская, Оксана Григорьевна; Shupta-Viazovska, Oksana H.Категорія художнього часу є досить активною в сучасному літературознавстві, але її визначення і конкретно- смислове наповнення і досі складає певну проблему. Найбільш стрункою й розробленою сьогодні уявляється теорія хронотопу, яка розглядає художній час і простір як специфічну єдність. Назеперечним авторитетом в цій сфері залишається Михайло Бахтін, думки якого ще далеко неповно й адекватно опановано. Загалом спостерігається стійка тенденція до розширеного та не вельми строгого трактування категорії художнього часу: одні мають на увазі образ чи концепцію часу, інші схильні “навантажувати” художній час смислом суміжних форм — психологічного, соціального, історичного часу тощо.Документ Барокові тенденції в ораторсько- проповідницькій прозі другої по ловини ХVІІ століття (до вивчення доробку Іоаникія Галятовського)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1998) Мостова, Людмила Борисівна; Мостовая, Людмила Борисовна; Mostova, Liudmyla B.В період бурхливих подій ХVІІ-ХVIII ст. здійснюється прагнення до національного самовираження, оригінального світобачення і світовідчуття. Література ж стає проявом динаміки часу, напруженого оновлення суспільства. Прийшовши на зміну Відродженню, література бароко характеризується “поєднанням релігійних і світських мотивів, образів, тяжінням до різних контрастів, складної метафоричності, алегоризму і емблематичності, прагненням вразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору. Без сумніву, література бароко відбивала пошук стилю, революцію форми, що увібрала в себе тяжіння до новаторського способу творення. “Є всі підстави твердити, — слушно наголошує І. Іваньо, — що з середини XVII майже до кінця XVIII ст. бароко залишається стильовою домінантою творчості більшості українських письменників; стиль цей позначився на величезній кількості пам’яток письменства, що відносяться до різних літературних видів”.Документ “Діалогічна зустріч двох свідомостей” (до проблеми роду в літературі)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1998) Шляхова, Нонна МихайлівнаПредметом нашої уваги будуть не естетичні основи критики, а сам факт врахування літературознавством естетичної природи літератури, зосібно її жанрово-родової природи. Приналежність літератури до видів мистецтва вважається загальновизнаною, та коли звернутися до літературознавчої термінології, то легко помітити, шо суб єкт- об’єктні відносини як умова появи естетичного нею зазвичай не враховуються. Так, у вузівському підручнику з теорії літератури відразу за визнанням, що “літературний рід є категорією естетичною”, уточнюється: “проте в основі кожного літературного роду лежить певний спосіб освоєння дійсності”.Документ Контрапункт чеховских текстов (к вопросу об истоках симультанной поэтики)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1998) Силантьева, Валентина ИвановнаМодернисты и все школы “пост-” течений оперируют вечным и бесконечным, любят диссонансы и “осколки мирозданья”, сополагают их и дарят мир новым пониманием Хаоса и Разума. Их поиск гармонии всегда сопряжен с трудностями ориентации читателя в текстах, им действительно необходим “подкрепляющий контекст” ушедших культур-и эпох. Но будет ли это “подтекст” в изначальном значении слова? Уверена — нет. Терминологический ряд нового искусства опирается на свою шкалу ценностей. Западное .литературоведение постепенно вводит понятие о “симультанной” природе фрагментов в образцах нового искусства. Анализируя историю и природу существования данного термина, думаю, что он уместен.Документ Жанровая специфика биографической прозы (на материале литературы ФРТ последних десятилетий)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1998) Ковальчук, Лидия ВсеволодовнаОдним из самых стабильных читательских увлечений нашего столетия стала биографическая проза. Причины этого явления многообразны. Сложный и динамичный характер эпохи с ее мировыми катаклизмами и противоречиями, ощущение всеобщего нивелирования как тенденции современной цивилизации вызвали повышенный интерес к личности, а присущий современному мышлению историзм обусловил поиски ответов на волнующие человечество вопросы в истории и, в частности, в жизненном опыте великих людей прошлого. В биографии известного исторического протагониста читатели хотят увидеть не только его индивидуальность, неповторимость, но и общечеловеческое начало, черты, присущие простому смертному. В этом залог не только большого познавательного, но и воспитательного значения биографической литературы.Документ Сюжети повістей Л . М . Толстого “Крейцерова соната” і “Диявол”(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1998) Добробабіна, Ольга ЮріївнаУ творах Л. М. Толстого 80-х — 90-х років XIX століття на перший план висувалися морально-етичні, релігійно- філософські проблеми, В творчості пізнього Л. М. Толстого особливе місце займають повісті “Крейцерова соната”, “Диявол”, “Отець Сергій”. Деякі дослідники вважають їх своєрідним ідейно-тематичним циклом, який відбив перелом у свідомості Л. Толстого, пов’язаний з кризою філософських та етичних поглядів письменника.Документ Категорії роду i жанру в контексті часопросторової динаміки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Шупта-В'язовська, Оксана Григорівна; Шупта-Вязовская, Оксана Григорьевна; Shupta-Viazovska, Oksana H.Категорії роду і жанру, пов’язані з осмисленням специфіки словесно-художнього твору, давно ввійшли в арсенал літературознавства. Одні дослідники були схильні вкладати в ці категорії смислове значення досить широкого діапазону, інші були схильні його звужувати, але в будь-якому випадку ними висловлюється глибинна й принципова природа твору, літератури як специфічного виду мистецтва. Одночасно можемо говорити про протилежну тенденцію, яка схильна внаслідок багатоманітності, а подекуди й суперечливості жанрово-родових проявів розглядати ці категорії як своєрідну наукову фікцію, визнаючи, хіба що, конкретику їхніх реалізацій.Документ Національне ім'я - національний символ(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Карпенко, Юрій ОлександровичВласні наймення, вживані народом, належать до найстійкіших, до найінтимніших його національних символів. І йдеться не обов'язково про питоме, про генетичне національне. Йдеться про усталене, рідне. Найулюбленіше ім'я українського народу й українського фольклору Іван є з походження давньоєврейським. Назва єдиного в Україні села, де в повному обсязі звучить албанська мова, Каракурт — тюркського походження. Проте й Іван, і Каракурт стали національними символами. І їх треба оберігати. І якщо Іванові в принципі особливих загроз не передбачається — він перемагає і в казках, і в житті, то Каракурт ось узяли й у 1946 р. перейменували на Жовтневе (сусідній і Новий Каракурт при цьому одержав абсурдну до ідіотизму назву Нове Жовтневе). І зникло з офіційних джерел, карг, покажчиків наймення Каракурт, рідне для місцевої албанської громади і вживане нею й досі. Але — тільки нею.Документ До питання про логічну структуру міфу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Яковлєва, Ольга Василівна; Yakovlieva, Olha V.Історія вивчення міфу як загальнокультурного поняття є, мабуть, такою ж старою, як вивчення світогляду людини взагалі, оскільки цей світогляд і виник, і розвивався, і залишається на сучасному етапі (що видається частині людей дивним, частині — природним, частині ж — невід’ємним) міфологічним. Згадаймо хоча б той факт, що відтворення і з’ясування навколишнього світу людиною існує в трьох соціально закріплених формах — релігії, філософії і науці.Документ Жанрова природа циклу П. Карманського ≪Псалми≫(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999)Рецепція біблейних сюжетів і жанрових запозичень зазнає в творчості українських поетів кінця ХІХ - початку XX століття суттєвих змін.Документ Смена типов литературы и судьбы поэтики(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Черноиваненко, Евгений Михайлович; Черноіваненко, Євген Михайлович; Chernoivanenko, Yevhen M.В статье рассматривается, как смена типов литературы отражалась на судьбах поэтики