Філологічний факультет
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Філологічний факультет за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 864
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Термінологія словесного портрету у криміналістичній габітоскопії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Царьова, Дар'я ВолодимирівнаНаучные основы использования признаков внешности человека для раскрытия и расследования преступлений заложил французский криминалист А. Бертильон. В 70-е гг. XIX в. он предложил систему описания примет преступников в регистрационных целях, где каждый элемент внешности получал точное определение и обозначение. Постепенно, с использованием достижений анатомии, антропологии, психологии, физиологии, морфологии, судебной медицины и других наук, а также с учетом следственной, оперативно-розыскной и экспертной практики, в криминалистике сформировалось учение о внешности человека - габитоскопия.Документ Складники лексико-семантичної групи кольору у творчості Ліни Костенко(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Макогонюк, Олена ІгорівнаМова як динамічна система потребує аналізу її розвитку на всіх рівнях. Окреме місце у з’ясуванні цього процесу займає проблема вивчення змін семантичної структури одиниць лексичного складу мови як найбільш рухомої частини мовної системи. На сучасному етапові розвитку лінгвістики глибоко розроблена загальна теорія значення слова, його семантичної структури, розглянуті шляхи становлення семантики слова. Однак багатомірність об’єкта дослідження породжує проблеми, які вимагають нові підходи у вивченні. Динаміка притаманна різним розрядам лексики. З огляду на це актуальним є аналіз колоративів – одного з найпоширеніших лексичних шарів української мови.Документ Соціальна міфологія в сучасному політичному дискурсі: лексичні засоби репрезентації(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Комарова, Діана СергіївнаУкраїнський політичний дискурс демонструє активне використання маніпулятивних технологій, серед яких одне з визначальних місць належить міфологізації. Дослідники визначають міфологізацію як один з принципів іміджелогії (Г. Г. Почепцов), як параметр функціонування політичної комунікації (Н. В. Кондратенко), як прийом маніпулятивного впливу (Л. М. Хавкіна) тощо. Актуалізація у свідомості реципієнтів міфів і стереотипів зумовлює реалізацію потужного впливового потенціалу політичного дискурсу, оскільки знижує критичність сприйняття, переважно діє на підсвідомість. Маркерами міфологізації здебільшого виступають міфологеми, що мають конкретне мовне втілення - лексичні одиниці номінативного типу. Такі номінації маніфестують відповідні міфи, що закріплені у свідомості та підсвідомості людини. У політичному дискурсі постійно продукують нові лексичні маркери-номінації, що закріплені за відомими міфами. Такий підхід забезпечує потужний вербальний вплив на аудиторію та уможливлює посилення міфологічного підґрунтя політичних текстів.Документ «Художній світ новелістики Миколи Хвильового»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Шупер, Юлія ОлександрівнаАктуальність обраної теми. Необхідність окреслити всі смислові інтенції поняття «художній світ», яким давно оперували в літературознавстві, наразі є вимогою часу. До цього поняття повертаються щоразу, коли мова заходить про творчість того чи того автора, але наукове обґрунтування воно отримує лише в сучасному літературознавстві. Актуальною є потреба з’ясувати всі складові цього поняття, встановити його ймовірні межі, простори.Документ Неофіційні найменування мешканців с. Порт Комінтернівського району Одеської області: функціонально-семантичний аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Литвин, Олена ІгорівнаВласні назви допомагають пізнати культуру і побут, природу і людей, наслідки творчої праці попередніх поколінь і сучасників, історію сьогодення і майбутнє рідного краю. Більше пізнати - значить глибше зрозуміти і міцніше полюбити, значить виробити в собі ці бажання, примножити своєю працею матеріальні багатства і духовні цінності своєї Батьківщини, сприяти її зміцненню і процвітанню. Власні назви є передусім пам’ятками мови, причому пам’ятками найдавнішими. У них відображено історію матеріальної і духовної культури народу, історію його життя. Назавжди зникли предмети матеріальної культури найдавніших людей, а власні назви, що передаються з покоління в покоління, живуть і несуть у собі різноманітну інформацію про їх творців і носіїв.Документ Аксіологема добро в українській мові(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Андреєва, Наталя ДмитрівнаСучасна українська мова як елемент національної ідеї зберігає духовні, історико-культурні надбання та цінноеті попередніх віків життя українського народу, примножуючи їх через контакти з іншими народами, виконує роль механізму соціальної спадковості. Осмислення мови як національно-культурного феномена, що відтворює менталітет народу і зберігає його глибокі національні традиції, є основним принципом сучасної лінгвістичної науки. Дослідження соціокультурної самоідентифікації особистоеті заеобами мови є доеить актуальним, що зумовлено необхідніетю національної консолідації і соціокультурного оновлення суспільства. Соціально орієнтована й культурна позиція окремої особиетості грає вирішальну роль при оцінюванні. Саме тому вивчення аксіологічної лексики як мовного засобу соціокультурної ідентифікації можна вважати доцільнимДокумент Лінгвокультурні особливості діалектних прагматонімів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Булка, Наталя ВасилівнаОдной из главных задач современной диалектологии является исследование лексики русских говоров основного и периферийных диалектных массивов. Особый интерес представляют переселенческие и старообрядческие говоры, развитие которых долгое время происходит в отрыве от материнских говоров. Наиболее оптимально процесс развития лексического состава любого территориального диалекта отражается в лексике бытовой сферы. Слова обыденного дискурса лучше всего показывают степень сохранения современными диалектоносителями социальных и речевых традиций прошлых поколений. Процесс обновления лексико-фразеологического состава островных диалектов обычно свидетельствует о социальном и языковом взаимодействии диалектоносителей с живущими по соседству носителями других языков.Документ Національно-маркований компонент семантики слова в українській та польській мовах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Щербина, Марина ОлександрівнаДо актуальних питань сучасного мовознавства належить вивчення взаємозв’язків між мовою і культурою, а також мовою і мисленням, мовою і народом. Дослідники Є. Верещагін, Г. Гачев, В. Костомаров, В. Русанівський, М. Толстой, М. Комлєв, Р. Зорівчак, М. Кочерган, С. Єрмоленко, польські вчені Януш Анусевич, Рената Гжегорчикова, Єжи Бартмінський, Анна Вежбицька, Яніна Пузиніна, Ришард Токарський та інші приділили у своїх наукових працях багато уваги виявленню і опису лексики з національно-маркованим компонентом.Документ Форми суб'єктної організації світу у повісті "Тіні забутих предків" Михайла Кооцюбинського(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Єгорова, Тетяна ОлександрівнаАктуальність теми зумовлена прочитанням творчості Михайла Коцюбинського з точки зору сучасних методологій із подальшим вдосконаленням вивчення поетики творення художньо-образного світу митця. Стиль Михайла Коцюбинського досліджувало багато знавців літератури. Він відрізняється від художньої манери багатьох письменників. Митець керується власною інтуїцією, сутність буття осягає за допомогою уяви й тих відчуттів, що перебувають поза сферами раціонального, зосереджується на індивідуальності, її внутрішньому світові. Об’єктом зображення стає не світ, а суб’єктивні враження від нього, що особливо позначається на новелістичних жанрахДокумент Лексико-симантичне поле "людина" в тексті Мстиславова Євангелія(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Бондаренко, Анастасія ЄвгенівнаВсесторонний анализ древнейших письменных памятников открывает возможность исследовать состояние языка, приближённое к исходной системе грамматических форм. Как показывают предшествующие и современные исследования по исторической грамматике русского языка, в церковно-книжных источниках древнерусского письма наблюдаются яркие восточнославянские особенности. Одной из форм структурирования единиц лексического уровня является лексико-семантическое поле. Проводимые исследования показывают плодотворность полевой модели языковой системы, которая представляетсистему языка как непрерывную с овокупность полей, переходящих друг в друга своими периферийными зонами и имеющих многоуровневый характер.Документ Семантичні особливості прізвищ мешканців міста Котовська Одеської області(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Білозерова, Яна ВалеріївнаПрізвища як невід’ємні складники будь-якої мови здавна привертали увагу лінгвістів. Початок наукового вивчення української антропонімії закономірно пов’язують з іменами мовознавців другої половини ХІХ –початку ХХ ст. В. Охрімовича, А. Степовича, М.Ф. Сумцова, І.Я.Франка, В.Щербини, В.М. Ястребова. Проте всебічне дослідження слов’янської антропонімії припадає на середину ХХ ст. і реалізується в працях українських учених (С.П.Бевзенко, В.О. Горпинич, Л.Л. Гумецька, М.О.Демчук, І.М. Желєзняк, Ю.О.Карпенко, Р. Й. Керста, І.І. Ковалик, О.Д.Неділко, Ю.К. Редько, І.Д.Сухомлин, М.Л. Худаш, П.П. Чучка та ін.), російських (В.Д. Бондалетов, С.І. Зінін, В.А. Никонов, Н.В. Подольська, О.В.Суперанська, В.К. Чикагов, Л.М.Щетинін та ін.), білоруських (М.В.Біриль, М.Я. Гринблат, А.К.Устинов) та інших ономастів. Українським антропонімам – прізвищам та іменам – присвячено низку монографічних праць (Р. Керсти, Ю. Редька, І. Фаріон, М. Худаша, П. Чучки та ін.) та дисертацій, у яких аналізується регіональна історична та сучасна офіційна антропонімія (Б.Близнюк, Г.Бучко, С.Панцьо, Г.Панчук, Р.Осташ, Н.Рульова, Л.Кравченко, Н.Булава, Ю.Новикова та ін.).Документ Художнє зображення несвідомого в прозі М. Коцюбинського(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Єржова, Аксенія ВікторівнаМихайло Коцюбинський – новатор не лише в українській, але й у світовій літературі, за творчістю якого можна прослідкувати поступ усього літературного європейського процесу. Він одним з перших в українській літературі усвідомив потребу її модерної трансформації. Тому творчість цього письменника завжди була предметом суперечок літературних критиків та літературознавців. Метою роботи є дослідити художнє зображення несвідомого у творчості письменника. Поставлена мета передбачає виконання наступних завдань: - з’ясувати розуміння несвідомого психологією та літературознавством; - простежити рецепцію творчості Коцюбинського у дискурсі кінця XIX - початку XXI ст.; - дослідити зображення несвідомого в новелах: «Що записано в книгу життя», «Лялечка», «Intermezzo», «Цвіт яблуні». - виявити принципи і засоби зображення несвідомого у творчості Коцюбинського.Документ Семантична типологія ключових слів комерційної реклами(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Смирнова, Анастасія ДмитрівнаКомерційний ринок завжди демонстрував активну конкурентну боротьбу за споживача. Сучасна реклама – це дієвий інструмент впливу на адресата, здатний трансформувати, модифікувати світогляд, свідомість, поведінку людини. Основне завдання комерційної реклами – забезпечити попит на певні товари / послуги та максимально розширити кількість потенційних покупців. Ця прагматична настанова досягає успішного результату через комунікативну стратегію реклами: інформування, переконання, вплив і примус вибрати рекламований товар / послугу. Реклама – це особливий вид масової комунікативної діяльності, що реалізується за допомогою різних засобів масової інформації (радіо, телебачення, преса), об’єктом впливу якої є споживач.Документ Гендерні особливості перекладу романів І. Хмелевської(Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2016) Паненко, Ольга ОлександрівнаВ настоящее время развитие антропоориентированных исследований способствует росту значимости гендерной лингвистики. Одна из актуальных проблем данного направления – изучение роли индивидуальных характеристик человека, связанных с полом, при анализе языковой личности. Благодаря этой относительно новой категории анализа, введенной в исследовательский аппарат лингвистики, мы можем рассматривать различные аспекты языка в других ракурсах.Документ Емоційно-експресивна лексика російських говірок Одещини: лінгвістичний аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Чулочнікова, Олександра СергіївнаУдивительно богатым, незаменимым источником изучения исторического прошлого русского народа, его мировоззрения, национального самосознания, художественно-эстетических взглядов является устная диалектная речь, представляющая собой изначальную форму языка. На ее основе русским народом были созданы две обработанные системы: литературный язык (письменно-литературный) и язык фольклора. Если две последние системы относительно хорошо изучены, то устная диалектная речь исследована далеко недостаточно. А между тем, она была создана народом в целях удовлетворения своих запросов, и ее рассмотрение прольет новый свет на высокие творческие возможности народа-языкотворца, поэтому обращение к народным говорам имеет большое значение не только в собственно-лингвистическом, но и социолингвистическом и культуроведческом аспекте.Документ Художня інтерпретація "мотиву писання" в поезії Т. Шевченка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Гончарук, Юлія ОлексіївнаДо Шевченка ми, українці, звертаємось часто. Адже творчість Т. Шевченка - феноменальне явище у світовій культурі і літературі. Твори митця слова завжди були популярними серед українського населення. Рейтинг був справді високим, приголомшуючим. Причина - співпадіння актуального соціального запиту, гострої потреби у правдивому народному слові як засобу самовираження народної душі й особи його виконавця саме як народного співця. У свідомості народу поет зростав із духовним зростанням самого народу. В ньому завжди вбачали сучасника, спільника у боротьбі проти насильства, гніту, за людську й національну гідність і демократію, у боротьбі проти «царів» - за «людей».Документ Композиція роману І. Тургенева "Рудін"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Тезісян, Тамара Іванівна.Иван Сергеевич Тургенев принадлежит к числу тех представителей мирового литературного процесса, которые перешагнули через хронологические границы своей эпохи. Ведь они выдвинули ряд понятий и образов, которые сохранили свою актуальность и для нашей современности. Именно поэтому творческое наследие Тургенева не осталось в прошлом как отражение действительности, от которой, казалось бы, уже ничего не сохранилось. Оно и в новом, XXI веке является актуальным. В нашей работе мы обращаемся к роману «Рудин», написанному в годы, когда происходило становление общественной позиции писателя, во многом обусловившее особенности его восприятия действительности в дальнейшем.Документ Сакральне і профанне в поезії та новелістиці Ю. Клена(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Шепель, Людмила МиколаївнаОсвальд Бурґгардт – український поет, перекладач, літературний критик. Свої твори публікував під псевдонімом Юрій Клен. Юрій Клен — автор збірки «Каравели», епопеї «Попіл імперій», есе «Спогади про неокласиків», багатьох літературознавчих праць, перекладів з англійської, німецької, французької та інших мов. Високо оціненими є поеми «Прокляті роки» та «Попіл імперій». Трагічне знищення української культури в добу сталінізму, нелюдська жорстокість другої світової війни — центральні теми цих творів. Ще в 20-ті роки розкрилися ті особливості манери його письма, що зближували Юрія Клена з неокласиками, а саме досконале володіння мистецькою формою.Документ Новітні англізми у структурі постмодерного дискурсу(Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2016) Кисіль, Ярослава ІгорівнаЗ кінця ХХ століття починається інтенсивний процес кількісного зростання в українській мові запозиченої лексики з англійської мови, переважно з її англо-американського варіанту. Причиною цього стали екстралінгвальні чинники: суспільно-політичні, економічні перетворення в Україні, відкритість та інтеграція в міжнародні культурні й інформаційні сфери. Триває цей процес і сьогодні. Особливо багато таких різноструктурних запозичених одиниць містить постмодерний дискурс. Їхній склад, обсяг, рівень адаптованості/неадаптованості ще не зазнали ґрунтовного вивчення.Документ Структура концептів "душа/дух" і "життя/доля" в ідіомовленні О. Різниченка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Зеленова, Катерина АндріївнаВСТУП Нові тенденції в лінгвістиці відповідно вплинули на активізацію нових методів дослідження. Вивчення мовної картини світу (МКС) в сучасному мовознавстві зумовило потребу впровадження термінів концепт як найбільш універсальної системи смислу та концептуального аналізу (КА) як одного з видів лінгвістичного. Відтак дослідження способів репрезентації концептів у мові та мовленні є одним iз провідних напрямів й водночас завдань лінгвістики на сьогодні.