Мова
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: у часописі представлено дослідження актуальних теоретичних і прикладних проблем лінгвістики на матеріалі різних мов: української, російської, білоруської, польської, сербської, англійської, німецької, французької, кримськотатарської, турецької, давньотюркської та ін.
Сайт видання: http://mova.onu.edu.ua/
Переглянути
Перегляд Мова за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 508
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Классы в языке лаади(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Нанителамио, Ф.; Ермошкин, С. Н.По генетической классификации Дж.Гринберга лаади относится к подгруппе банту, которая представляет собой часть группы бенуэ-конго, входящей в Нигер о-конголезскую семью языков. По генетико-типологической классификации М.Гасри [8; 9], впоследствии уточненной И.Бастэн [5], лаади относится к семье банту, входит в зону Н и ему присвоен индекс Н16. В структурно-типологическом отношении лаади по своему морфологическому типу является синтетическим агглютинативно-флективным языком с довольно развитыми чертами аналитизма. С агглютинативными языками языки банту (в том числе и лаади как типичный бантуистский язык) сближает преимущественно аффиксальный способ выражения грамматических категорий (цепочки аффиксов), отсутствие резкой границы между словоизменением и словообразованием, слабо развитая система собственно-служебных слов. Как всякий агглютинативный язык, лаади располагает большим количеством префиксов и суффиксов, особенно в глаголе. Хотя лаади язык по преимуществу синтетический, черты аналитизма в нем также развиты в достаточной степени. К числу признаков, позволяющих считать лаади флективным языком, принадлежит фузионный характер соединения аффиксов, наличие морфологических чередований, многозначность глагольных аффиксов.Документ Граматичний статус лексеми іт у так званих безособових реченнях у сучасній англійській мові(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Фіногіна, Людмила МиколаївнаЕлемент ІТ на початку речень в англійській мові привертав і продовжує привертати увагу лінгвістів. Але треба зауважити, що речення типу It is cold. If is necessary to do this не знайшли свого однозначного вирішення в англістиці. Структури типу It is cold традиційно розглядаються як безособові. Щодо речень типу It is necessary to do this, то висловлюється точка зору про те, що такі структури є або безособовими, або з “попереднім підметом”.Документ Словарь русских говоров Одесщины(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995)Полевой сбор материала для “Словаря русских говоров Одесщины” начат кафедрой русского языка Одесского университета в 1950 г. и до 1991 г. проводился ежегодно. Всего обследовано 36 русских или преимущественно русских селений. Как правило, сбор лексических материалов в этих селениях проводился неоднократно. Все русские селения Одесской области являются давними либо возникшими вследствие расселения жителей давно существующих сел. Самые старые из них основаны еще до вхождения территории нынешней Одесской области в состав Российской Империи. Русский этнос особенно активно участвовал, наряду с украинцами и молдаванами, в заселении данной территории в конце XVIII - первой половине XIX вв.Документ Средства субъективной модальности публицистического текста(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Голубенко, Лидия НиколаевнаПублицистика наиболее идейно-заряженный функциональный стиль [3], эксплицитно выражающий идеологическую, социальную, общественно-политическую позицию автора, что, соответственно, находит свое выражение в языке. В публицистических текстах доминирует одна — собственно-авторская точка зрения, поэтому их отличительным свойством является открытая субъективная модальность. Исследование текстовой категории модальности, понимаемой как субъективно-оценочное отношение автора к данному факту действительности, начато сравнительно недавно, при этом большинство лингвистических работ посвящено репрезентации модальности в художественном тексте, меньше этот вопрос изучен в связи с публицистическим текстом.Документ Гіпотетико-дедуктивне моделювання темпоральних відношень(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Бондар, Олександр ІвановичТемпоральні відношення мовної системи є досить розгалуженими і різноплановими, що утруднює їх адекватний, логічно несуперечливий опис у єдиних термінах. У цій праці робиться спроба моделювання всіх видів темпоральних відношень, які існують у мові взагалі, на засадах єдиної часової терміносисте- ми. Виняток становлять лише аспектуальні відношення, з яких тільки власне часові піддаються описові в розроблюваній гіпотетико-дедуктивній моделі. Спеціально-результативні, акціональні, стативні, реляційні та ін. невласне часові сторони аспектуальності в даній системі не знайшли місця, по-перше, через нез’ясованість семантичної бази категорії виду, по-друге, через неоднозначну лексико-граматичну взаємодію при вираженні аспектуальності, по-третє, через муль- тизоновість самих результативних відношень, по-четверте, через взаємопроникнення різних зон функціонально-семантичного поля (ФСП) аспектуальності.Документ Принципи укладання експериментального словника для моделювання структури банку даних(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Степанян, А. Г.Особливості теоретичного осмислення проблем розробки структури словникового банку даних потребують опрацювання лексики спочатку одного семантичного поля, її всебічного аналізу і виділення формальних ознак змісту слова, його будови, його походження, фонетичних особливостей, вживання, сполучуваності з іншими словами. Найефективніші результати в цьому плані дає вивчення лексики конкретної тематичної групи в близькоспоріднених мовах. Добір, опис і систематизація мовного матеріалу в такому випадку дає змогу зіставлення однорідних текстів, елементів словотвірного та етимологічного аналізу, які сприятимуть виявленню спільних специфічних рис конкретної категорії слів, тому-то й виникла ідея побудови початкового варіанту банку даних на основі експериментального тематичного словника “Мораль. Етика”.Документ Роль граматичного роду в становленні типів відмін у німецькій мові(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Яцій, Михайло ЗахаровичУ статті ми торкнемося питання про взаємовідношення категорії граматичного роду з типами відмін іменників і вичленування категорії числа із загальної системи відмін у початковий період становлення загальнонгімецької мови (XVI ст.).Документ Фоновые знания и проблемы обучения интерпретации текста(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Бойко, Л. Б.; Горшкова, Кира Александровна; Шевченко, Н. Г.; Горшкова, Кіра Олександрівна; Horshkova, Kira O.Одна из основных задач вузовской филологической науки заключается в выработке у студентов эстетической восприимчивости, что предполагает развитие умения интерпретировать художественный текст, в том числе и иностранный. Воспитание культуры чтения — не частный интерес филологии; эта задача является неотъемлемой частью процесса повышения общего культурного уровня человека и становится особенно актуальной сегодня в связи с развертыванием во всем мире движения за гуманитаризацию образования. Текст являет собой особую модель мира, и это объясняет необходимость тесного сотрудничества лингвистики с такими смежными общенаучными дисциплинами, как психология, литературоведение, теория информации, а если текст иностранный — с переводоведением, страноведением, социолингвистикой и т.п.Документ Антропоніми в романі Габріеля Гарсії Маркеса "Сто років на самоті"(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Ніцевич, О. О.; Гринь, А.Інтерес до цієї проблеми забезпечується повною відсутністю досліджень мови пісьменника, творчість якого розглядається у вітчизняній науці суто з літературознавчих позицій. “Сто років на самоті” належить до того напрямку латиноамериканського роману XX ст., за яким закріпилося визначення магічного, або чудесного реалізму. Зокрема для нього характерні зашифрований зміст, натяки, асоціації семантичні та фонетичні, що й знайшло своє відбиття в особових іменах твору.Документ О древнем славяно-русском переводе одного греческого гапакса(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Ищенко, Дмитрий СеменовичСреди филологических традиций Одесского университета заметное место занимает изучение древнего славяно-русского рукописного наследия и исследование содержащихся в рукописях переводных текстов в сопоставлении с их греко-византийскими образцами. Это научное направление, идущее в университете еще от В.И.Григоровича, успешно развивалось в трудах В.М.Истрина, А.В.Рыстенко, С.Г.Вилинского, П.О.Потапова и др. Лингвистическое исследование древних славяно-русских переводных произведений представляет значительный интерес для исторической лексикологии русского и других славянских языков. Сопоставление перевода с исходным (обычно греческим) текстом дает возможность точнее определить значения славянских слов, характерные для времени создания перевода, если известна семантика соответствующих греческих лексем. Этим существенно пополняется арсенал методов, с помощью которых объективно устанавливается значение древних слов, по сравнению с приемами изучения текстов непереводных или произведений с утраченным иноязычным оригиналом.Документ До питання про походження семантики похідного слова(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Хрустик, Надiя МихайлiвнаРозкриття закономірностей формування лексичного значення похідних слів, процесу реалізації семантичного потенціалу у різних типах словотворення й у суфіксальному зокрема є одним з актуальних завдань сучасної лінгвістичної науки. Описи, які відтворюють синтез нового слова, лише до певної міри відображають об’єктивні мовні явища, оскільки процес синтезу суб’єктивно прирівнюється до кінцевого результату, тобто до словотвірного аналізу деривата. Очевидно, саме це є причиною того, що ми не завжди у змозі вказати на детермінанти словотвірної семантики. Таким чином, словотвірний процес — перетворення семантики мотивуючого слова, результатом якого є семантика похідного утворення, — залишається закритим і неприступним для дослідника, сприймається як одноразовий акт з його початковим моментом і кінцевим результатом. Один із шляхів, який дозволить наблизитися до розв’язання цієї проблеми, на мій погляд, — це моделювання семантичних і мотиваційних зв’язків похідних від певної основи і типологія аналогічних зв’язків похідних від семантично близьких основ з використанням методу компонентного аналізу. Такий шлях дослідження дає можливість на основі вивчення структурних і функціональних особливостей моделей робити висновки про конкретні шляхи утворення дериватів і, крім того, як гадаю, наблизитись до відтворення процесу синтезу слова в динаміці, що є дуже важливим моментом при визначенні чинників, якими детермінується словотвірна семантика похідного слова.Документ Способы перевода качественных безаффиксальных адвербиали-зованных прилагательных с французского на русский язык(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Маринашвили, Мальвина ДжангизовнаВ силу особенностей общей структуры французского языка лексико-грамматический класс наречий постоянно пополняется новыми единицами. Наряду с основным средством образования наречий — деривацией от прилагательных с помощью суффикса -ment — продуктивны также связи наречий с прилагательными по конверсии.Документ Рецензия(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Бондар, Олександр ІвановичFöldväri Sändor, Ojtozi Eszter. Az Egri föegyhäzmegyei könyvtär cirill belüs es glagolica könyvei. - DebrecenrKossuth Lajös Tudomänyegyetem Könyvtara,1992.- 59 old.Документ Українські звуки і та и: дві фонеми чи одна?(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Карпенко, Юрій ОлександровичУкраїнське мовознавство в своєму розвитку знає цілу плеяду блискучих, прекрасних фонетистів, але практично не знає, на жаль, фонологів такого рівня. Це, власне, є головною причиною того, що в українській фонології ще від часів Олени Курило закоренилися засади Ленінградської фонологічної ніколи (ЛФШ). Ця школа явно найближча для фонетиста, бо вважає різні звуки різними фонемами. Скажімо, у рос. [гот] - [годы] маємо фонеми [т] і [д], бо так вимовляється. Але фактично не береться до уваги, що ці дві “фонеми” виконують однакову функцію, виділяючи корінь год- і знаходячись у типовому позиційному чергуванні: дзвінкі приголосні в російській мові в кінці слова оглушуються. Саме функцію і позицію, а не звучання, кладе в основу виділення фонем Московська фонологічна школа (МФШ), яка незрівнянно краще — саме у фонологічному, а не фонетичному ключі — розв’язує питання про фонему.Документ Взаємодія лексико-семантичної та граматичної зон ФСП посесивності(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Данильчук, І. Г.ФСП посесивності як лінгвістична даність є система мовних значень, що вказують на відношення приналежності чи володіння та виражаються функціонально-семантичною єдністю граматичних та словотворчих засобів. Проміжною зоною ФСП посесивності є лексико-граматична зона, де відбувається взаємодія лексико-семантичного та граматичного рівнів. Простір між центром та периферією ФСП зайнятий лексико-граматичними засобами вираження значення присвійності — дієсловами, іменниками та прикметниками, які можуть виступати в ролі предикатів посесивності.Документ Перенесені ойконіми як характерна ознака молодої топонімічної системи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Касiм, Галина Юрiївна; Касим, Галина Юрьевна; Kasim, Halyna Yu.Наявність однакових власних назв у певному ономастичному класі, зумовлену перенесенням або ж повторенням онімів, дослідники розцінюють як одну з ономастичних (чи вужче — топонімічних) універсалій [11:349; 8:56]. А перенесення ойконімів слід, очевидно, вважати однією з типологічних рис, властивих молодій топосистемі [2:49,53-54]. Перенесеними ойконімами (ПО) далі називатимемо іменування поселень, похідні від назв інших поселень або територій — як правило, тих, звідки прийшли першопоселенці. Говорячи про ПО, не маю на увазі ойконіми, утворені від назв сусідніх балок, річок і под. (як-от: с.Санжійка < балка Санжійка). Таких назв серед ойконімів Одещини чимало (4%), і вони мають усі підстави стати предметом спеціального дослідження, як це було зроблено стосовно інших територій [9:106-121; 6:107-112].Документ Становлення орфоепічних норм вимови приголосних за рукописами Т. Г. Шевченка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Микитин, Марія ЛьвівнаОднією з основних ознак, що відрізняє літературну мову від місцевих діалектів, є її унормованість. Норма літературної мови має велике суспільне значення. Саме тому в літературній мові є обов’язкові для всіх, хто нею користується, правила граматики, правопису, унормований словниковий склад. Не меншу вагу, особливо зараз, для спільної основи мови нації мають саме їй властиві норми орфоепії. Орфоепія у власному значенні слова вказує, як мають вимовлятися ті чи інші звуки у певних фонетичних позиціях, у певних сполуках з іншими звуками, а також в окремих граматичних формах та групах слів [8:3].Документ Отношения между компонентами структуры: денотат - поэтоним - образ(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Калинкин, В.М.Каких бы проблем, связанных с функционированием поэтонимов, ни касался исследователь, рано или поздно он сталкивается с необходимостью решить, что представляют собой отношения между описываемым в литературном произведении объектом (денотат), носящим данное ему писателем имя (поэтоним), и передаваемым им художественным содержанием (образ). Исследователи поэтики о ним о в справедливо относят этот вопрос к разряду фундаментальных.Документ Конотативний аспект функціонування граматичного значення збірних іменників. (на матеріалі поетичного мовлення)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Семененко, Лариса АнатолiївнаПри вивченні поетичних ідіолектів Миколи Вінграновського та Ліни Костенко (українська мова), Андрія Вознесенського і Белли Ахмадуліної (російська мова) з точки зору морфостилістики нашу увагу привернули випадки передачі семи нерозчленованої сукупної множинності формами однини дискретних іменників (граматична синекдоха), оказіональне розширення парадигми збірних іменників плюративними формами, активізація морфолого-словотвірного аспекту (новоутворення з семою збірності).Документ Экспрессивная функция наречных квалификаторов процесса (на материале оригиналов и переводов современной французской художественной прозы)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Маринашвили, Мальвина ДжангизовнаПомимо предметно-логической информации о действительности, которую содержит художественный текст, он, как правило, обладает и таким свойством, как экспрессивность. В самом общем виде под экспрессивностью речи понимается ее не-нейтральность, ее особая выразительность.