Перегляд за Автор "Sorokin, Andrii V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 23
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ EFFECT OF PASTRY PRODUCTS, WHICH INCLUDED RAPE POMACES, ON BIOCHEMICAL PARAMETERS OF RATS(Печатний дом, 2011) Budnyak, O. L.; Dodichenko, M. O.; Diakonu, O. O.; Martynuk, I. O.; Budniak, Oleksandr K.; Fedorko, N. L.; Chernadchuk, Snizhana S.; Sorokin, Andrii V.; Zaporozhchenko, Oleksandr V.; Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Будняк, Олександр Костянтинович; Будняк, Александр Константинович; Чернадчук, Снежана Сергеевна; Запорожченко, Олександр Вікторович; Сорокін, Андрій Вікторович; Сорокин, Андрей Викторович; Запорожченко, Александр ВикторовичIncreasing biological value of foods of food industry is urgent actual problem, in particular, for flour pastry wares. It is related to the fact that component of pastry wares is top grade wheat flour, that is why got wares, contain a insignificant quantity biologically active substances: macro- and microelements, food fibres. On the other hand, it is known that rape is one of the most productive oil-bearing cultures in the world agriculture.Документ Regulation of glucose-6-phosphate dehydrohenase nicotinamide in hypoxia closed space(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Korniienko, A. P.; Sorokin, Andrii V.; Корнієнко, А. П.; Сорокін, Андрій Вікторович; Сорокин, Андрей ВикторовичThe activity of glucose-6-phosphate-dehydrogenase was carried out for the minds of hypoxia of the closed prostate piode of the rare concentric niacotinamide. During the experiment was spurred by the activity of the G-6-FDG for the minds of the closed space and the normal states. In the anchoring of the organisations in the experiment, they took a pebble and a mole.Документ Активність амінотрансфераз в органах щурів при гіпоксії замкненого простору за дією тіамінброміду(2015) Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Будняк, Олександр Костянтинович; Петров, Сергій Анатолійович; Сорокін, Андрій Вікторович; Якименко, Вікторія Євгенівна; Кравчук, Ілона Олегівна; Chernadchuk, Snizhana S.; Budniak, Oleksandr K.; Petrov, Serhii A.; Sorokin, Andrii V.; Yakimenko, Viktoriia Ye.; Kravchuk, Ilona O.; Будняк, Александр Константинович; Чернадчук, Снежана Сергеевна; Сорокин, Андрей Викторович; Петров, Сергей АнатольевичВивчали активність амінотрансфераз, при введенні тіамінброміду, в тканинах щурів в нормі та при гі-поксії замкненого простору. Після введення ін‘єкції тіамінброміду нами було встановлено зниження як активності АcAТ так і активності АлАТ, по відношенню до контролю, винятком були тканини мозку, де спостерігалося підвищення досліджуваних показників. У тварин, яким перед гіпоксією вводили ін‘єкцію тіамінброміду спостерігалося зниження активності досліджуваних ферментів Ключові слова: амінотрансферази, тіамінбромід, гіпоксія замкненого просторуДокумент БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ЩУРІВ В УМОВАХ ЇХ УТРИМУВАННЯ НА РАЦІОНІ З ПІДВИЩЕНИМ ВМІСТОМ ЖИРІВ ТА ДОДАВАННЯМ КОРМОВИХ ДОБАВОК З РІПАКУ(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Захарієва, З. Є.; Будняк, Олександр Костянтинович; Федорко, Наталія Леонідівна; Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Сорокін, Андрій Вікторович; Будняк, Олена Леонідівна; Данилова, О. І.; Запорожченко, Олександр Вікторович; Захариева, 3. Е.; Будняк, Александр Константинович; Сорокин, Андрей Викторович; Будняк, Елена Леонидовна; Данилова, Е. И.; Запорожченко, Александр Викторович; Zakhariieva, Z. Ye.; Budniak, Oleksandr K.; Fedorko, Natalia L.; Chernadchuk, Snizhana S.; Sorokin, Andrii V.; Budniak, Olena L.; Danilova, O. I.; Zaporozhchenko, Oleksandr V.; Чернадчук, Снежана Сергеевна; Федорко, Наталья ЛеонидовнаВивчали вплив годування щурів кормом із підвищеною концентрацією жиру з додаванням ріпакових макухи або шроту на показники активності амінотрансфераз (АсАТ (К. Ф. 2. 6. 1. 1) та АлАТ (К. Ф. 2. 6. 1. 2)), вмісту аскорбінової кислоти, відновленого глутатіону та малонового діальдегіду в їх органах. Встановлений раціон збільшував вміст відновленого глутатіону в органах щурів та відсоткову частку аскорбінової кислоти від суми її різних форм у дванадцятипалій кишці. Відбувалось також зростання активності АлАТ в крові та АсАТ в печінці при її зменшенні в крові. Додавання до жирної їжі ріпакової макухи та шроту не впливало на приріст маси щурів протягом дослідного періоду; зменшувало вміст відновленого глутатіону та підвищувало вміст саме аскорбінової кислоти в печінці та нирках; відсоткова частка аскорбінової кислоти від суми аскорбінових кислот збільшувалась у всіх органах, за винятком нирок; активність амінотрансфераз в крові дослідних щурів відновлювалась до контрольного рівня.Документ Влияние витамина В6 на активность некоторых ферментов цикла трикарбоновых кислот(2007) Петров, Сергей Анатольевич; Чернадчук, Снежана Сергеевна; Захариева, 3. Е.; Федорко, Наталья Леонидовна; Сорокин, Андрей Викторович; Петров, Сергій Анатолійович; Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Захарієва, З. Є.; Федорко, Наталія Леонідівна; Сорокін, Андрій Вікторович; Petrov, Serhii A.; Chernadchuk, Snizhana S.; Zakhariieva, Z. Ye.; Fedorko, Natalia L.; Sorokin, Andrii V.Установлено, что введение пиридоксина как in vitro, так и in vivo оказывает, в основном, ингибирующее действие на активность пируватдегидрогеназы, α-кетоглутаратдегидрогеназы и сукцинатдегидрогеназы в органах крыс, что может быть связано с конкуренцией между пиридоксальфосфатом и никотинамидадениндинуклеотидом при присоединении к апоферментам и при транспорте через биомембраны.Документ Вміст лактату і пірувату в органах щурів за умов інгібування біосинтезу білка і введення тваринам полівітамінів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2004) Запорожченко, Олександр Вікторович; Карпов, Леонiд Михайлович; Коломійчук, С. Г.; Кокошкіна, Оксана Олександрівна; Сорокін, Андрій Вікторович; Станєв, Олександр Ілліч; Запорожченко, Александр Викторович; Карпов, Леонид Михайлович; Коломийчук, С. Г.; Кокошкина, Оксана Александровна; Сорокин, Андрей Викторович; Станев, Александр Ильич; Zaporozhchenko, Oleksandr V.; Karpov, Leonid Mykhailovych; Kolomiychuk, S. G.; Kokoshkina, Oksana O.; Sorokin, Andrii V.; Staniev, Oleksandr I.Визначали вміст лактату і пірувату, співвідношення лактату та пірувату, а також нефосфорильованих окиснених і відновлених нікотинамідних коферментів в органах щурів за умов інгібування біосинтезу білка. Встановлено, що при дії антибіотиків (хлорамфеніколу, актиноміцину) вміст лактату і пірувату в різній мірі змінюється в досліджуваних органах щурів, а співвідношення вільних Н АД /Н АДН зменш ується. Введення полівітамінного препарату сприяє корекції зазначених змін.Документ ВМІСТ МЕТАБОЛІТІВ ВІТАМІНУ С В ОРГАНАХ МІДІЙ MYTILUS GALLOPROVINCIALIS ЗА ДІЇ СУЛЬФАТУ МІДІ(Астропринт, 2009) Захарієва, З. Є.; Будняк, Олександр Костянтинович; Сорокін, Андрій Вікторович; Будняк, Олена Леонідівна; Петров, Сергій Анатолійович; Захариева, 3. Е.; Будняк, Александр Константинович; Сорокин, Андрей Викторович; Будняк, Елена Леонидовна; Петров, Сергей Анатольевич; Zakhariieva, Z. Ye.; Budniak, Oleksandr K.; Sorokin, Andrii V.; Budniak, Olena L.; Petrov, Serhii A.ивчали вплив різних концентрацій сульфату міді на вміст метаболітів вітаміну С в органах чорноморських мідій Mytilus galloprovincialis. Загальна кількість вітаміну С зменшується зворотньо пропорційно концентрац ії токсиканту. При помірних концентраціях сульфату міді (15,6 та 156 нмоль/л) в тканинах мідій накопичується дегідроаскорбінова кислота, а велика концентрація сульфату міді (1560 нмоль/л) призводить до незворотнього перетворення дегідроаскорбінової кислоти у дикетогулонову кислоту.Изучено действие ионов меди на показатели содержания метаболитов витамина С в органах черноморских мидий Mytilus galloprovincialis. Общее количество витамина С уменьшается обратно пропорционально концентрации токсиканта. При этом при концентрации сульфата меди 15,6 и 156 нмоль/л накапливается дегидроаскорбиновая кислота, а высокая концентрация меди (1560 нмоль/л) приводит к необратимому превращению дегидроаскорбиновой кислоты в дикетогулоновую кислоту.The effect of copper sulphate on the concentrations of vitamin C metabolites in the organs of black sea mussels of Mytilus galloprovincialis was studied. The common amount of vitamin C decrease inversely proportional to the concentration of copper sulphate. Thus at the concentration of copper sulphate (15,6 òà 156 nmol/l) level of dehydroascorbic acid increases, and the high concentration of copper sulphate (1560 nmol/l) results in irreversible destruction of dehydroascorbic acid into diketogulonic acid.Документ Вміст метаболітів вітаміну С в органах щурів в умовах гострої крововтрати(2018) Будняк, Олександр Костянтинович; Будняк, Александр Константинович; Budniak, Oleksandr K.; Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Чернадчук, Снежана Сергеевна; Chernadchuk, Snizhana S.; Сорокін, Андрій Вікторович; Сорокин, Андрей Викторович; Sorokin, Andrii V.; Ожерельєва, Катерина Юріївна; Ожерельева, К. Ю.; Ozherelieva, Kateryna Yu.; Петров, Сергій Анатолійович; Петров, Сергей Анатольевич; Petrov, Serhii A.Метою даного дослідження було вивчити дію гострої крововтрати, яку моделювали шляхом одноразової втрати 30% циркулюючої крові, на коливання вмісту аскорбінової (АК), дегідроаскорбінової (ДАК), дикетогулонової (ДКГК) кислоти та їх суми в органах щурів у динаміці на п’яту, дванадцяту, дев’ятнадцяту та двадцять шосту добу після крововтрати. Гостра крововтрата викликала суттєве зменшення вмісту всіх показників системи метаболітів аскорбінової кислоти – їх суми, АК, ДАК та ДКГК – на 10–73 % у порівнянні з контролем. Найбільш істотно зменшувався вміст саме аскорбінової кислоти, який не відновлювався у всіх органах до кінця дослідного періоду. Вміст ДАК у всіх органах збільшувався, починаючи з 12-ї доби, а потім зменшувався протягом досліду. Вміст ДКГК – збільшувався, починаючі з 19-ої доби досліду. При цьому було визначено, що на 26-ту добу дослідів у нирках вміст ДАК перебільшував контрольний показник на 42%, а вміст ДКГК у печінці та крові – на 25– 60 %. Вміст суми метаболітів аскорбінової кислоти під кінець досліду майже відновлювався, проте це відновлення відбувалося різним чином: у нирках – за рахунок збільшення вмісту ДАК, в інших органах – за рахунок підвищення концентрації ДКГК. Частка аскорбінової кислоти від суми кислот (у %) після крововтрати суттєво зменшувалась, починаючи з 5-ої доби, а процес її відновлення починав відбуватися тільки після 19-ої доби. Співвідношення суми вітамінної складової кислот системи аскорбінової кислоти до вмісту невітамінної дикетогулонової кислоти підвищувалось у нирках на 12-ту та 26-ту добу дослідів, в інших органах цей показник зменшувався у 2,3–3,1 разів у порівнянні з контролем. Отримані дані можна пояснити підвищеною витратою аскорбінової кислоти на нейтралізацію наслідків окисних процесів під час оксидативного стресу, який відбувався за дії гострої крововтрати, та завдяки її оборотному перетворенню на дегідроаскорбінову, а останньої, необоротно, – на дикетогулонову кислоту.Документ Вміст метаболітів вітаміну С в органах щурів в умовах гострої крововтрати(2018) Будняк, Олександр Костянтинович; Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Сорокін, Андрій Вікторович; Ожерельєва, Катерина Юріївна; Петров, Сергій Анатолійович; Budniak, Oleksandr K.; Chernadchuk, Snizhana S.; Sorokin, Andrii V.; Ozherelieva, Kateryna Yu.; Petrov, Serhii A.; Будняк, Александр Константинович; Чернадчук, Снежана Сергеевна; Сорокин, Андрей Викторович; Ожерельева, К. Ю.; Петров, Сергей АнатольевичМетою даного дослідження було вивчити дію гострої крововтрати, яку моделювали шляхом одноразової втрати 30% циркулюючої крові, на коливання вмісту аскорбінової (АК), дегідроаскорбінової (ДАК), дикетогулонової (ДКГК) кислоти та їх суми в органах щурів у динаміці на п’яту, дванадцяту, дев’ятнадцяту та двадцять шосту добу після крововтрати. Гостра крововтрата викликала суттєве зменшення вмісту всіх показників системи метаболітів аскорбінової кислоти – їх суми, АК, ДАК та ДКГК – на 10–73 % у порівнянні з контролем. Найбільш істотно зменшувався вміст саме аскорбінової кислоти, який не відновлювався у всіх органах до кінця дослідного періоду. Вміст ДАК у всіх органах збільшувався, починаючи з 12-ї доби, а потім зменшувався протягом досліду. Вміст ДКГК – збільшувався, починаючі з 19-ої доби досліду. При цьому було визначено, що на 26-ту добу дослідів у нирках вміст ДАК перебільшував контрольний показник на 42%, а вміст ДКГК у печінці та крові – на 25– 60 %. Вміст суми метаболітів аскорбінової кислоти під кінець досліду майже відновлювався, проте це відновлення відбувалося різним чином: у нирках – за рахунок збільшення вмісту ДАК, в інших органах – за рахунок підвищення концентрації ДКГК. Частка аскорбінової кислоти від суми кислот (у %) після крововтрати суттєво зменшувалась, починаючи з 5-ої доби, а процес її відновлення починав відбуватися тільки після 19-ої доби. Співвідношення суми вітамінної складової кислот системи аскорбінової кислоти до вмісту невітамінної дикетогулонової кислоти підвищувалось у нирках на 12-ту та 26-ту добу дослідів, в інших органах цей показник зменшувався у 2,3–3,1 разів у порівнянні з контролем. Отримані дані можна пояснити підвищеною витратою аскорбінової кислоти на нейтралізацію наслідків окисних процесів під час оксидативного стресу, який відбувався за дії гострої крововтрати, та завдяки її оборотному перетворенню на дегідроаскорбінову, а останньої, необоротно, – на дикетогулонову кислоту.Документ ВПЛИВ ДІЇ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК ІЗ ЦУКРОВОГО БУРЯКУ ТА РІПАКУ НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ЩУРІВ(НАН України, Ін-т біохімії ім. О. В. Палладіна, 2010) Захарієва, З. Є.; Будняк, О. Л.; Данілова, А. О.; Будняк, Олександр Костянтинович; Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Федорко, Наталія Леонідівна; Сорокін, Андрій Вікторович; Запорожченко, Олександр Вікторович; Данілова, О. І.; Салавеліс, А. Д.; Будняк, Александр Константинович; Budniak, Oleksandr K.; Запорожченко, Александр Викторович; Zaporozhchenko, Oleksandr V.; Chernadchuk, Snizhana S.; Чернадчук, Снежана Сергеевна; Fedorko, Natalia L.; Федорко, Наталья Леонидовна; Сорокин, Андрей Викторович; Sorokin, Andrii V.Метою роботи було визначення ступеня протекторної дії високовуглеводного жому з цукрового буряку та харчових продуктів переробки насіння ріпаку (олія, жмих, знежирений шрот) на біохімічні показники щурів при деяких експериментальних патологіях.Документ Вплив тіаміну та його катаболітів на величину електрофоретичної рухливості та ζ-потенціалу дріжджів Saccharomyces cerevisiae(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Будняк, Олександр Костянтинович; Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Сорокін, Андрій Вікторович; Петров, Сергій Анатолійович; Budniak, Oleksandr K.; Chernadchuk, Snizhana S.; Sorokin, Andrii V.; Petrov, Serhii A.Проблема. Вважається, що суспензії дріжджових клітин більш стабільні за умов збільшення негативного заряду їх клітинної поверхні, що може контролюватися рівнем ζ-потенціалу, або електрофоретичної рухливості. Відомо, що тіамін є стимулятором росту дріжджів, але вплив вітаміну В1 та його катаболітів на стан дріжджових мембран не досліджено. Мета. Визначити вплив різних концентрацій тіаміну, тіаміндисульфіду, 4-метил‑5-β-оксиетилтіазолу та тіохрому на величину ζ-потенціалу та електрофоретичну рухливість у Saccharomyces cerevisiae. Методика. Визначення електрофоретичної рухливості та ζ-потенціалу проводили за допомогою установки для мікроелектрофорезу, де за допомогою мікроскопу спостерігали рух дріжджових клітин уздовж камери Горяєва та визначали за який час (сек) клітини пройдуть шлях, рівний боку квадрата в камері. Параметри: напруга в ланцюзі – 100 В, відстань між електродами – 2 см, шлях, пройдений дріжджовими клітинами – 0,02 см (контрольна проба). В дослідні проби за 15 хвилин до вимірів до суспензії дріжджів додавали тіамін та його катаболіти у кінцевих концентраціях 1, 5, 10 мкмоль. Основні результати. Інкубація дріжджів із тіаміном, який додавали в середовище у концентраціях 5 та 10 мкмоль підвищувала показники ζ-потенціалу та електрофоретичної рухливості, відповідно, у 2,75 та 1,84 рази у порівнянні з контролем. Тіаміндисульфід у концентрації 10 мкмоль підвищував показники, що вивчалися, у 2,61 рази, а тіохром у концентрації 1 мкмоль – у 4,26 рази порівняно з контролем. Додання у середовище 4-метил‑5-β-оксиетилтіазолу у концентрації 1 та 5 мкмоль також викликало підвищення показників, відповідно, у 1,43 та 1,24 рази у порівнянні з контролем. Висновки. Тіамін і його метаболіти збільшували електрофоретичну рухливість і ζ-потенціал дріжджових клітин. Тіаміндисульфід і тіамін підвищували рівень показників, що вивчалися, при концентраціях, відповідно 10 мкмоль, та 5 і 10 мкмоль за рахунок підсилення окисних процесів у клітинах дріжджів, а тіохром і 4-метил‑5β-оксиетилтіазол діяли за концентрацій, відповідно, 1 мкмоль, та 1 і 5 мкмоль, очевидно, за рахунок взаємодії з гідрофобними кишенями білків.Документ Впровадження елементів науково-дослідної роботи в освітній процес дисципліни «Великий спеціальний практикум з курсу «Біохімія»»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Кокошкіна, Оксана Олександрівна; Станєв, Олександр Ілліч; Запорожченко, Олександр Вікторович; Будняк, Олександр Костянтинович; Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Сорокін, Андрій Вікторович; Кокошкина, Оксана Александровна; Запорожченко, Александр Викторович; Будняк, Александр Константинович; Чернадчук, Снежана Сергеевна; Сорокин, Андрей Викторович; Kokoshkina, Oksana O.; Zaporozhchenko, Oleksandr V.; Budniak, Oleksandr K.; Chernadchuk, Snizhana S.; Sorokin, Andrii V.Біологічна хімія (біохімія) вивчає хімічний склад органів і тканин, хімічну природу та функції білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів, ферментів, вітамінів, гормонів та інших біологічно важливих сполук. Біохімія – це хімія життя або, більш строго, наука про хімічні основи життєдіяльності. Загальна біохімія є основою медичної біохімії, що вивчає хімію нормальних і патологічних процесів, що протікають в організмі людини. Методи біохімічного аналізу (хроматографія, електрофорез, спектрофотометрія, колориметрія та ін.) широко використовуються в практиці науково-дослідної роботи та у клінічній лабораторній діагностиці. Освоєння навчальної дисципліни сприяє придбанню студентами знань про основні закономірності протікання метаболічних процесів, що обумовлюють стан здоров'я та адаптації людини на молекулярному, клітинному і органному рівні цілісного організму.Документ Динаміка обміну деяких вітамінів за їх внутрішньом’язового введення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2000) Карпов, Леонiд Михайлович; Будняк, Олександр Костянтинович; Сорокін, Андрій Вікторович; Шевченко, Л. А .; Карпов, Леонид Михайлович; Будняк, Александр Константинович; Сорокин, Андрей Викторович; Karpov, Leonid Mykhailovych; Budniak, Oleksandr K.; Sorokin, Andrii V.; Shevchenko L. А.ФМН не перевершує рибофлавін ні здатністю накопичуватися і утримуватися в тканинах і органах тварин, ні швидкістю і рівнем перетворення в ФАД, максимальний підйом рівня якого в тканинах мишей спостерігався через 4 години після ін’єкцій цих сполук. Проте ФМН є більш водорозчинним і краще підходить для ін’єкційних препаратів, особливо полівітамінних. Нікотинамід переважає нікотинову кислоту за здатністю накопичуватися і утримуватися в тканинах і органах тварин. Максимальне накопичення мітки в усіх органах (крім серця) спостерігається через 4 години після введення І4С-нікотинової кислоти та І4С-нікотинаміду. Нікотинамід більш ефективно ніж нікотинова кислота залучається до складу нікотинамідних коферментів.Документ Екологічна біохімія(2022) Будняк, Олександр Костянтинович; Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Сорокін, Андрій Вікторович; Budniak, Oleksandr K.; Chernadchuk, Snizhana S.; Sorokin, Andrii V.Методичні рекомендації для студентів спеціальностей 091 «Біологія», 014.05 «Середня освіта» (Біологія та здоров'я людини), 162 «Біотехнології і біоінженерія», 206 «Садово-паркове господарство» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти щодо виконання самостійної роботи з дисципліни «Екологічна біохімія» містять завдання для самостійної роботи, перелік контрольних запитань, список літератури та інформаційних ресурсів.Документ Корекція вмісту нікотинамідних коферментів і активності лактатдегідрогенази у щурів з алоксановим діабетом(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Сорокін, Андрій Вікторович; Сорокин, Андрей Викторович; Sorokin, Andrii V.Встановлено, що рівень окислених нікотинамідних коферментів за діабету зменшується. Инсулін і вітамінний комплекс, а особливо їх комбінація підвищують ці показники, а також нормалізують співвідношення відновлених і окислених форм у всіх органах. Активність лактатдегідрогенази (К. Ф. 1.1.1.27) за алоксанового діабету у значній мірі нормалізується сумісним застосуваням інсуліну з вітамінним комплексом.Документ Коригуюча дія гамк-вміщуючих полівітамінних препаратів на енергетичні показники у щурів з серотоніновою ішемією мозку(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Будняк, Олександр Костянтинович; Сорокін, Андрій Вікторович; Полтавцева, Н. В.; Карпов, Леонiд Михайлович; Будняк, Александр Константинович; Сорокин, Андрей Викторович; Полтавцева, Н. В.; Карпов, Леонид Михайлович; Budniak, Oleksandr K.; Sorokin, Andrii V.; Poltavtseva, N. V.; Karpov, Leonid M.Ін’єкції щурам серотоніну викликають порушення кровообігу у головному мозку і, як наслідок, виникнення його ішемії. Це призводить до помітного зменшення у ньому вмісту коферментних форм вітамінів В2 і РР, а також до підвищення концентрації піровіноградної кислоти (ПВК) і лактату (JI). При цьому суттєво зростають відновленість пар нікотинамідних коферментів (Н Ам-коферментів) і співвідношення Л/ПВК, що є мірилом глибини гіпоксії. Введення щурам з гіпоксією таких ГАМК-вміщуючих препаратів, як піка- мілон (ПК) і пантогам (ПГ), дають помітний коригуючий ефект. Спільне їх введення з вітамінним комплексом (В,, ФМН, нікотинова кислота) значно збільшують цей ефект, але дещо по-різному: комплекс ПМ+ВК був більш ефективним по відношенню до вмісту флавінових коферментів, ПГ+ВК — до НАм-коферментів, Л, ПВК і їх співвідношення. Встановлено, що ін’єкції щурам серотоніну викликають подібні зміни вивчених показників не тільки у мозку, але й в інших органах: ін’єкції цим щурам ПМ, ПГ і їх комбінацій з ВК дають аналогічний коригуючий ефект і в них.Документ Ксенобіохімія(2022) Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Будняк, Олександр Костянтинович; Сорокін, Андрій Вікторович; Chernadchuk, Snizhana S.; Budniak, Oleksandr K.; Sorokin, Andrii V.У методичних рекомендаціях наводиться план семінарських занять, теми та рекомендації до виконання самостійної роботи та перелік контрольних питань. Розраховано для здобувачів другого (магістерського) рівня навчання (денна та заочна форма) спеціальності 091 «Біологія» та 162 «Біотехнології та біоінженерія», при вивченні дисципліни «Ксенобіохімія».Документ Методичний посібник з біологічної хімії(2022) Петров, Сергій Анатолійович; Андрієвський, Олександр Михайлович; Федорко, Наталія Леонідівна; Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Будняк, Олександр Костянтинович; Сорокін, Андрій Вікторович; Кокошкіна, Оксана Олександрівна; Petrov, Serhii A.; Andrievskii, Alexander M.; Fedorko, Natalia L.; Chernadchuk, Snizhana S.; Budniak, Oleksandr K.; Sorokin, Andrii V.; Kokoshkina, Oksana O.Запропоновані методи біохімічних досліджень з супроводженням певної теорії, щодо спрямування необхідних навичок у виробничої практиці біолога-дослідника. Практикум з біологічної хімії рекомендований студентам біологічних спеціальностей для проведення лабораторних занять з Біохімії, Великого спеціального практикуму та при написанні кваліфікаційних робіт.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Хімія біоорганічна» (для студентів біологічного факультету денної та заочної форм навчання)(2022) Федорко, Наталія Леонідівна; Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Будняк, Олександр Костянтинович; Запорожченко, Олександр Вікторович; Петров, Сергій Анатолійович; Сорокін, Андрій Вікторович; Fedorko, Natalia L.; Chernadchuk, Snizhana S.; Budniak, Oleksandr K.; Zaporozhchenko, Oleksandr V.; Petrov, Serhii A.; Sorokin, Andrii V.Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт розроблені відповідно до вимог навчальної програми з дисципліни «Хімія біоорганічна» для здобувачів першого рівня вищої освіти спеціальностей 091 Біологія, 014.05 «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини). Мета методичних вказівок до виконання лабораторних робіт – допомогти студентам засвоїти теоретичні розділи курсу та опанувати загальними методами визначення основних органічних сполук щодо розуміння їх функціонування в організмі. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Хімія біоорганічна» містять опис проведення 26 лабораторних занять, для кожного з них наведено тему, мету, перелік матеріалів, реактивів та обладнання, необхідних для проведення заняття, перелік запитань до перевірки засвоєння знань та перелік літератури. Кожна тема супроводжується певною теорією. Невід’ємною частиною Методичних вказівок є коротка інструкція з техніки безпеки та охорони праці в біохімічної лабораторії.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Біофізика» для здобувачів вищої освіти спеціальностей 091 «Біологія», 162 «Біотехнології і біоінженерія»(2022) Сорокін, Андрій Вікторович; Будняк, Олександр Костянтинович; Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Федорко, Наталія Леонідівна; Запорожченко, Олександр Вікторович; Андрієвський, Олександр Михайлович; Петров, Сергій Анатолійович; Sorokin, Andrii V.; Budniak, Oleksandr K.; Chernadchuk, Snizhana S.; Fedorko, Natalia L.; Zaporozhchenko, Oleksandr V.; Andrievskii, Alexander M.; Petrov, Serhii A.У методичних вказівках розглянуті питання з біофізики клітини, мембран, нуклеїнових кислот та ін. Для ефективного виконання лабораторних робіт у кожному розділі подається теоретичний огляд і пояснення щодо виконання робіт. Для здобувачів біологічних спеціальностей університетів.